Штамбом звичайно називають частину дерева від поверхні ґрунту до першої скелетної гілки (звідси й низькоштамбові, середньо штамбові та високо штамбові плодові дерева). Оскільки в ботаніці терміном «стебло» позначається вся надземна частина дерева, то дехто з авторів частину дерева між ґрунтом  і першою скелетною гілкою називають «стовбуром». Правильніше було б, однак, терміном «стовбур» позначати всю центральну вісь плодового дерева – від ґрунту до верхівки. На практиці у садівництві штамбом називають центральну вісь дерева від поверхні ґрунту до першого розгалуження, а вище центральна вісь зветься центральною гілкою, або провідником.

Обрізування під час формування має також на меті створити крону потрібної форми й розмірів з таким розташуванням у ній скелетних і обростаючих гілок, щоб, по можливості, полегшити роботу в саду, особливо виконання таких трудомістких процесів, як збирання врожаю й обрізування, і забезпечити найбільший урожай високої якості з низькою собівартістю продукції.

Опадів в нашій країні недостатньо. Щороку літом бувають тривалі посухи. Добрива ж дають максимальний ефект лише при внесенні їх у вологий ґрунт. Тому зрошення для садівництва є основним фактором, від якого найбільше залежить сильний ріст плодових дерев. Строки зрошення визначаються кількістю опадів, вологоємкістю ґрунту та потребою дерев у воді.

Щоб молоді дерева сильно росли, в садах потрібно вчасно й у високих нормах вносити добрива , особливо азотні, але за умови, що провадиться зрошення і ретельно обробляється ґрунт.

Основне удобрення провадиться під час передсадивної підготовки площі, а також в садивні ями; як уже відзначалося, в них вносять перегній, фосфорні й калійні мінеральні добрива, але ні в якому разі не азотні.

Для поліпшення структури ґрунту рекомендується періодично на 2 роки задерняти міжряддя, висіваючи багаторічні трави

В інтенсивних насадженнях насамперед піклуються про те, щоб забезпечити сильний, навіть буйний ріст молодих плодових дерев.  В рік закладання саду дерева мають розвиватися надзвичайно добре, а протягом двох чи трьох наступних років – навіть бурхливо. Лише за таких умов можна забезпечити швидкий ріст гілочок; полегшити і прискорити формування крони, а також прискорити настання повного плодоношення, що можливо тільки на добре розвиненій кроні з великою кількістю обростаючої деревини. Крім цього, для проведення незначного обрізування також необхідний сильний ріст пагонів.

У молодих плодових насадженнях усі всохлі, хворі і погано розвинуті дерева слід якомога раніше замінити новими саджанцями того ж сорту.

Поширеною помилкою при садінні є те, що саджанець садять глибоко, а також, коли корені його потрапляють безпосередньо на мінеральні добрива в ямі. Неприпустимо помиляються й ті, хто дає надто високі норми мінеральних добрив порівняно до рекомендованих: зайва кількість поживних речовин може вплинути на рослину негативно.

Підготовка ям починається з внесення добрив, якщо їх не вносили під глибоку оранку, і засипання ґрунтом до такого рівня, щоб корені саджанця опинилися на тій самій глибині, на якій вони були в розсаднику.

Плодові саджанці садять у стані спокою, після осіннього опадання листя до весняного розпускання бруньок з перервою на холодний зимовий період.