Ожина корисна як дорослим так і дітям. В ягодах ожини міститься багато вітамінів. Плоди ожини також мають потогінні властивості, як і малина.

Кущ бузини завжди був невід’ємною часткою сільського двору. А все тому, що ця рослина відлякує мишей, пацюків, мух, які не витримують її різкого специфічного запаху. І в той же час її охоче відвідують птахи. Оселяючись в кущах вони поїдають ягоди і значною мірою сприяють розселенню цієї рослини.

Мало хто знає, але обліпиха корисна не лише своїми плодами. Чудовими лікувальними властивостями наділене і листя обліпихи. А деякі властивості листків значно більші аніж плодів.

Забезпечити сім’ю зеленню цибулі, петрушки селери, невеликою кількістю огірків і помідорів до свят можна, використовуючи “виробничі” площі квартири

Одна із найцінніших якостей рослини – настій з неї стимулює утворення в організмі людини інсуліну, а тому вона корисна хворим на діабет.

Сівба повітряними цибулинками сприяє оздоровленню садивного матеріалу, але це дуже клопітка справа, товарну продукцію можна одержати тільки через два роки

Заготовляючи лікарські рослини, не забувайте про самі рослини. Ліси не повинні ставати біднішими! Користуйтесь дарами рідної природи, але будьте турботливими господарями.

Використовується трава і верхня частина стебла. Іноді потрібен тільки цвіт. Збирають траву, листя і квіти деревію в період цвітіння. Зазвичай зрізують верхівку рослини завдовжки 10 - 15 см, сушать в добре провітрюваному приміщенні чи на горищі; зберігають в паперових мішках, чи ящиках, обкладлених папером.

З лікувальною метою використовують коріння, заготовлене восени, або рано на весні, та суцвіття (кошики), які збирають під час цвітіння рослин.
Препарати ехінацеї пурпурової стимулюють центральну нервову систему, посилюють статеву потенцію, сприяють загоєнню ран, опіків і виразок.

У науковій медицині корінь і траву кульбаби використовують як гіркоту для збудження апетиту, для покращення діяльності травних шляхів, як жовчогінний засіб. Густий екстракт, або порошок її кореня входить до складу зборів, які відпускаються в аптеках. У народі вживається при цукровому діабеті, хворобах печінки і каменях жовчного міхура, геморої, недостатній кислотності шлунку, запорах, сечо-кам’яній хворобі, гастритах, при хворобах селезінки, недокрів’ї та як молокогінне.