Якщо у вас гниють живці кактусів, це майже завжди результат помилок у вкоріненні. Кактуси дуже чутливі до вологи, тому навіть невелике порушення правил може призвести до загнивання.

Багато квітникарів помічають, що після пересадки кактуси починають хворіти або навіть гинути. Насправді причина не в самій процедурі, а в неправильному догляді.

Дуже цікаві кактуси епіфіти, що ростуть в тропічних лісах на деревах. Вони заглиблюються корінцями в тріщини кори, гілок і стовбурів, використовуючи перегнилі рослинні рештки, що там збираються, задовольняються лишень розсіяним світлом; воду отримують під час злив, що часто там проходять і із насиченого вологою повітря.

Розмноження кактусів із насінин – одне із захоплюючих занять. Цікаво спостерігати, як у крихітних зелених сіянців з’являються перші тоненькі, ніжні голочки, які поступово змінюються міцними, довгими колючками самої різноманітної форми і забарвлення. А потім, одного разу весною, дорослі рослини «подарують» за всі труди прекрасну, ніжну квітку.

Перш за все кактуси повинні перебувати у стадії росту. Про цю, саму першу і саму головну умову, здавалось б не варто і говорити, але в основному, більша кількість кактусів, що перебувають в колекціях любителів – не живе, а виживає, тобто не росте. Одне із самих сумних і поширених видовищ – це колекція « на костилях», в якій кожен кактус обгороджений складною системою підпорок і паличок.

Безперечно, краще всього щепити літом, в спекотну і суху погоду. Але це не означає, що осінню чи зимою їх робити не можна. Можна прививати в любу пору року при наявності ростучої підщепи і можливості теплого сухого утримання прищепленої рослини безпосередньо після операції.

Сукулентна рослина із родини кактусових. Ареал зростання – Центральна Мексика. Стебла циліндричні, біля основи густо утворюють нові пагони, покриті маленькими конічними сосочками, на кінчиках яких розміщені зіркоподібні пучки колючок.

Ніщо так не ускладнює початківця-кактусиста, як вибір і приготування земляної суміші, що б найбільш підходила для його колючого улюбленця. Десятки (якщо не сотні) рецептів передаються від одного любителя іншому, і кожен рекомендує свій, як найкращий, тому розібратись в них буває нелегко.

Для сухих кактусів не слід боятися пониження температури — осіння нічна прохолода чудово їх загартовує, і підготовлює до зимівлі. Кактус, який знаходився осінню на відкритому повітрі, незрівнянно краще протистоїть хворобам і шкідникам.

Пересадка кактусів проводиться навесні, коли рослина виходить із зимового спокою і починає рости.