Більшість кактусів виглядають дуже красиво в любу пору року. Їхнє атласно-блискуче стебло прикрашене численними, різнобарвними колючками та волосками, однаково гарно виглядають як влітку, так і зимою.

Але той, хто хоч раз бачив цвітучий кактус, - що буває у любителів доволі рідко – ніколи не забуде дивної і своєрідної краси його квітки.

Зрозуміло що кожен кактусист хоче добитися цвітіння своїх рослин і весь догляд, все круглорічне утримання колекції планує так, щоб скласти для цього найбільш сприятливі умови.

Умови, придатні для того, щоб кактуси закладали бутони і цвіли, можуть бути створені в любій колекції.

Ось головні правила, які допоможуть добитися пишного цвітіння кактусів:

 Перш за все кактуси повинні перебувати у стадії росту. Про цю, саму першу і саму головну умову, здавалось б не варто і говорити, але в основному, більша кількість кактусів, що перебувають в колекціях любителів – не живе, а виживає, тобто не росте. Одне із самих сумних і поширених видовищ – це колекція « на костилях», в якій кожен кактус обгороджений складною системою підпорок і паличок. У такої колекції нема майбутнього – не ростучі, позбавлені живих коренів кактуси поступово гинуть; живі і ростучі кактуси підпор не потребують, за виключенням лісових видів, пагони котрих виростають до двох метрів у довжину, їх слід підв’язувати.

 Кактуси не повинні страдати ні від голоду ні від надлишку поживи. Ніколи не зацвітає кактус виснажений, так само, як і жируючий. Земля повинна бути свіжою і достатньо поживною, але не містити ніяких органічних добрив. Дуже шкідливо поливати органічними добривами кактус, що вже заклав бутони. Навіть у такого невибагливого виду, як ребуція мінускула, незабаром після поливу розчином коров’яка, рожеві бутони починають зеленіти і перетворюються в «дітки» прямо на очах у засмученого господаря.

 Кактуси повинні вдосталь отримувати сонячного світла. Якщо вони не получають його хоча б протягом 3 годин в день, як мінімум – цвітіння чекати не приходиться. Багато вважають, що тільки при наявності південного вікна можна добитися цвітіння. Насправді кактуси цвітуть і на інших вікнах, але цвітіння наступає трошки пізніше, чим на південних.

 Кактуси повинні отримувати багато свіжого повітря. Часто любителі недооцінюють значення цілодобового перебування на відкритому повітрі рослин, захищених тільки від дощу, вітру і порохів. Особливо корисно, щоб кактуси ночували на свіжому повітрі в кінці літа і осінню, тому що це загартовує їх і готує до зимівлі. Чистие прохолодне повітря осінніх ночей сприяє визріванню нового приросту, на якому закладаються бутони, а також ущільненню стебла і покриваючої його шкіри. Кактус після такої загартовки набагато рідше вражається хворобами і шкідниками.

 Сонце повинно освітлювати кактус лишень з однієї сторони. Це правило у більшості випадків порушують любителі, що переживають за збереження правильної форми стебла. Стараються, щоб верхівка кактуса немала нахилу, для цього часто обертають горшок, змінюючи його орієнтацію відносно сонця. Стебло в такому випадку росте рівно, але цвісти не буде; більше того – вистачає повернути вже набравший бутони кактус другою стороною до сонця, або перенести його в іншу кімнату, і бутони обпадуть, або засохнуть. Виправляти викривлене стебло можна, повернувши горшок після закінчення цвітіння.  Для цього, зазвичай достатньо 1 – 1,5 місяця освітлення з однієї сторони. Деякі види зовсім не переносять  ніякої перестановки горшка в період бутонізації. Зигокактус, наприклад, скидає бутони, якщо переставити горшок навіть не обертаючи його в другу сторону.

 Зимівля кактусів повинна бути сухою і прохолодною. (кактуси із тропічних лісів Бразилії являються виключенням із цього правила, вони зимують при високій волозі і температурі плюс 15 - 20º С). Для визрівання літнього приросту і для закладки бутонів кактусам потрібен щорічний відпочинок, тобто припинення росту в темні зимові місяці. Якщо ріст не припинити на зиму, рослина виснажиться, дає некрасивий приріст і не зацвітає на слідуюче літо.

Зупинити ріст без шкоди для рослини можна поступовим зменшенням поливу із осені, доводячи його до мінімуму взимку. Одночасно необхідне пониження температури, щоб сповільнити процеси дихання і випаровування рослинами води. Найкращою температурою для зимового утримання більшості видів кактусів можна вважати + 10-15º С, але високогірні види – ребуції, лобівії, алойстери зацвітають тільки при холодній зимівлі + 5-8º С.

 Пересадку ранньоквітучих видів слід відкласти до закінчення цвітіння. Як би правильно і обережно вона не робилася, завжди трішки порушується і затримується весняний ріст із-за неминучого пошкодження корінців, а також із-за необхідності «сухого відпочинку» свіжо-пересадженої рослини. Якщо пересадити кактус, що почав набирати бутони, то останні засохнуть і обпадуть. Тому пересадку не слід проводити перед цвітінням.

Точно так само не рекомендується зрізати «діток», або зрізати живці з готового до цвітіння кактуса, так як це може порушити процес обміну, що проходить в рослині, і припиниться ріст бутонів.

Дуже приємно, коли кактуси цвітуть, але добитися цього важко. Потрібна увага, труд, спостережливість і терпіння, більш за все терпіння. Не слід забувати, що навіть самий правильний догляд не дасть миттєвих результатів – слід любити свої рослини, спостерігати за ними, вивчати їх поведінку – і вони зацвітуть.