Загляньте до будь-якого медичного видання про лікарські рослини. Чимало різноманітних плодових ви побачите там, бо дикорослі види дають сировину для виготовлення ліків. Але заготівля лікарської сировини – справа далеко не проста. Збирання рослин треба проводити тоді,  коли в них є найбільше цілющих речовин. Найкращим періодом для збору лікарської сировини є рання весна. У цей час рослини накопичують найбільше корисних речовин: алкалоїдів, глікозидів, сапонінів, дубильних речовин, терпенів, ефірних масел, смол, вітамінів. Але заготівлю рослин проводять не тільки навесні. Бруньки, наприклад, заготовляють до появи зеленого конусу наростання, кору – під час сокоруху, корінці – восени.

Заготовляти лікарську сировину треба дуже обережно, дбаючи про збереження рослинних ресурсів. Існує чимало різних інструкцій, де детально описано методику збирання лікарської сировини. Але найчастіше вони враховують лише вимоги медицини, забувають про збереження рослин. Якщо в такий спосіб експлуатувати рослини, то природні ресурси цінних лікарських видів будуть постійно зменшуватись. Це вже відчули фармацевти, бо чимало важливих лікарських  рослин стали рідкістю в Карпатах. А був час, коли їх заготовляли у великій кількості.

Тому, якщо вам доведеться збирати лікарські рослини, не забувайте і про правила збереження їх. Вони не дуже складні. Просто до природи треба підходити з душею, дбати про неї.

Збирати бруньки і кору треба навесні, під час сокоруху, гострим ножем, або секатором, щоб якнайменше зашкодити рослині. З дорослого куща рівномірно по кроні рослини слід нарізати не більше 10 процентів пагонів. Тоді вона не страждатиме від цього. Не обрізайте кору безпосередньо на пагонах живої рослини. «Скальповані» гілки можуть ще довго продовжувати сокорух, а це призводить до надмірних витрат води, до послаблення і всихання. Кору калини й крушини заготовляють з пагонів.

Листя плодових заготовляють тоді, коли воно досягає нормальних для рослини розмірів.

Листя теж не можна просто рвати. Це призводить до значних пошкоджень: обламування бруньок, задирів кори. Пам’ятайте, що обрізку листя можна вести рівномірно по кроні, не знімаючи одночасно  більше 10-20% листової маси. Не забудьте у верхній частині пагонів, де ведете обрізку, залишити не менше 5-10 молодих листків, і пагін тоді продовжуватиме нормально розвиватись.

Заготовляти листя можна до осені. Тому краще його збирати, коли рослина переходить до стану спокою. Визначити стан спокою неважко: така рослина перестає рости, утворює бруньки. Тоді і листя обрізати можна з меншим ризиком для неї. Заготовляють листя таких видів дикорослих плодових, як барбарис, горіх волоський, брусниці, суниці, чорниці і малини.

Як відомо, заготовляють і корені. Наприклад, барбарисів. Їх можна відкопувати пізно восени, або ранньої весни, коли рослина ще в стані спокою і витрачає значно менше сил на розвиток. Тому обрізування частини корінців не позначається на загальному стані її. Але будьте уважні, не пошкодьте рослину!

Для заготівлі коренів треба відкопати під кроною куща два діаметрально протилежних сектори по 30° кожний. У цих секторах можна акуратно вибрати всі корені рослини. Обрізати їх краще на віддалі 10-15 сантиметрів від куща, гострим ножем чи секатором. Щоб рослина менше постраждала, місце обрізки треба покрити садовим варом. Викопувати корінці слід повільно, щоб не загубити жодного розгалуження від заздалегідь вибраного кореня. Інакше частина його обірветься і пропаде марно.

Зрозуміло, що після роботи треба акуратно засипати і утрамбувати яму.

У глодів, чорної бузини заготовляють і квіти. Збирають їх на початку цвітіння. Обрізати краще цілими суцвіттями гострим ножем чи секатором. Намагайтесь з однієї рослини зібрати не більше половини її суцвіть, зрізаючи їх рівномірно по кроні через одне. Правильно виконана обрізка навіть значної частини суцвіть не впливає на нормальний стан рослин, а може активізувати зав’язування плодів у залишеній частині квіток.

Плоди дикорослих видів також мають значення в медицині. Заготовляють плоди глодів, шипшини, бузини чорної, жостера проносного, ялівцю звичайного. Збирати їх можна тільки після повного достигання, яке визначається зовнішнім кольором і внутрішньою консистенцією.

Якщо ви хочете не помилитись Зверніть увагу на насіння в плодах. Воно достигає останнім, а тому служить показником стиглості плодів. Якщо вони дуже соковиті, наприклад, у жостера чи бузини, то їх краще зняти трохи раніше, коли вони ще твердуваті і краще зберігаються. Збирати плоди треба, як і квіти, повними супліддями. Ні в якому разі не можна допускати обламування гілок лише тому, щоб швидше зібрати врожай. Це неприховане варварство, відсутність елементарної турботи не лише про майбутні заготівлі, а й про саму суть медицини. Обрізування суплідь гострим ножем чи секатором практично не шкодить рослині. Швидше навпаки, після вчасного і правильного збирання плодів рослина краще цвістиме й родитиме наступного року.

Заготовлену сировину сушать, як правило, у затіненому місці, під відкритим навісом, де немає сирості. Краще сушити рослини у підвішеному стані, температура для висушування лікарської сировини неоднакова. Так, бруньки і кору треба сушити  при 40 - 50°С. Лікарська сировина повинна зберігати природний колір.

Листя і квіти лікарських рослин треба сушити ще обережніше при температурі не вище 15 - 25°С. Якщо кору можна залишити іноді на сонці, то листя і квіти – лише в тіні. Плоди сушать при температурі 15 – 30°С; корінці лікарських рослин – при 30 - 35°С.

Заготовляючи лікарські рослини, не забувайте про самі рослини. Ліси не повинні ставати біднішими! Користуйтесь дарами рідної природи, але будьте турботливими господарями.