У садівничій практиці більш поширене зимове обрізування, тому й зупинимося докладніше на тому значенні, яке воно має для плодових дерев.

Найбільш помітно впливає обрізування на посилення росту. Після вкорочення чи видалення всієї гілочки, або гілки близько місця зрізу, як правило, починається бурхливий ріст. Після обрізування пагони інтенсивніше і довше ростуть, листя на них лапатіше, крупніше, темно-зелене.

Найбільше посилення росту пагона, розташованого біля місця зрізу, дає вкорочування.

Внаслідок обрізування зменшується маса деревини в кроні, кількість гілочок та бруньок, з яких розвиваються пагони та листя. Поживні речовини, таким чином, розподіляються поміж меншою кількістю точок росту, тому з цих точок з’являються сильніші прирости. Поживні речовини, які мали йти в зрізані частини, тепер спрямовуються в пагони, що утворилися біля зрізів, і посилюють їх ріст. В цьому проявляється локальна дія обрізування, тобто посилення росту пагонів, які з’явилися біля місця зрізування. Помічено, що чим сильніше було вкорочування, тим більше посилювався ріст пагонів.

Після зимового обрізування запаси поживних речовин розподіляються між меншою кількістю точок росту, тому посилення росту пагонів відбувається вже на початку вегетації.  Дальше ж посилення росту пагонів є наслідком поліпшення водопостачання та збільшення кількості  мінеральних солей, розчинених у воді. Зменшення загальної кількості точок росту і відповідно числа пагонів та листків не тільки сприяє поліпшенню їх водного і поживного режимів, а й зменшенню втрат вологи через  транспірацію в результаті скорочення листкової поверхні. Але завдяки більш сильному розвитку кожного листка і кращому забезпеченню їх водою процеси транспірації проходять значною мірою інтенсивніше, якщо порівняти з необрізаними деревами.

Збільшення подачі води відбувається не тільки внаслідок перерозподілу її між меншою кількістю листків та пагонів, а й в результаті збільшення провідної здатності всього дерева. Завдяки вкороченню гілок зменшується й відстань, на яку транспортується вода і розчинені в ній поживні речовини від коренів до листя. Таким чином, водний і поживний режим плодового дерева значно поліпшується, а це, безумовно, сприяє посиленню росту.

Однак при інтенсивному й затяжному рості, що спостерігається в молодих дерев після надмірного обрізування, більша частина поживних речовин витрачається на ріст деревини й формування листя. Нагромадження органічних речовин відбувається слабше, тому ці дерева часто виявляються менш холодостійкими.

Хоч обрізування і посилює ріст пагонів, але посилене обрізування молодих дерев може значно уповільнити наростання обсягу крони. Дуже обрізані молоді дерева мають сильно вкорочені гілки, меншу масу деревини і значно менші розміри крони порівняно до необрізаних дерев. І хоч нові прирости інтенсивно ростуть, вони не можуть збільшити розміри крони настільки, як це буває в дерев, які зовсім не обрізувалися, або в дерев, обрізуваних помірно. Чим сильніше обрізування, чим більше вкорочуються гілки та гілочки молодого дерева, тим повільніше збільшується обсяг крони. Крім сповільнення темпів наростання обсягу крони, зменшується також загальний ріст молодих дерев, про що можна судити, спостерігаючи за потовщенням штамба. Після трирічного вивчення різної сили обрізування Туфтс зробив висновок, що у молодих дерев персика сорту Ельберта обхват штамба досягає см:

         При сильному обрізуванні         12,0

         При помірному                             16,9

         При слабкому                               19,4

Цей дослід переконливо підтверджує, що надмірне обрізування ослаблює молоді плодові дерева. Доведено також, що таке обрізування негативно впливає й на ріст їх кореневої системи і на загальну кількість листків на дереві.

Безпосередньо біля зрізу (локально) звичайно посилює ріст у всіх плодових дерев незалежно від їх віку. Але в молодому віці, як уже було відзначено, обрізування негативно впливає на збільшення маси деревини, хоч близько місця обрізування й розвиваються більш  сильні пагони. Крім того, сильне обрізування і зв’язане з ним посилення росту затримує вступ дерева у пору плодоношення.

Молоді плодові дерева звичайно сильно ростуть, більша частина обростаючих гілок у них дуже розвинута. Укорочування таких пагонів і гілок викликає ще більший ріст пагонів, які непридатні для обростаючої деревини, бо вони загущують крону і, крім того, на них дуже повільно закладаються плодові утворення.

Таким чином, обрізування негативно впливає на молоді дерева, але застосовувати цей захід треба, зводячи його до мінімальних розмірів. Сильне обрізування молодих дерев можливе  тільки зразу після закладання саду. Протягом же кількох наступних років, поки молоді дерева добре ростуть, обрізування має бути дуже обмежене – переважно проріджування крони і дуже незначне вкорочення.

У молодих дерев особливо ефективне своєчасне й правильне нахиляння сильних обростаючих гілок, а також спрямовування скелетних гілок під потрібним кутом нахилу.

Та незважаючи на негативний вплив обрізування на молоді дерева, воно все ж є одним з головних заходів у догляді за плодовими культурами. Лише за допомогою обрізування можна сформувати крону з сильними гілками, які б міцно зрослися з стовбуром і між собою, зручно розташованими та добре вкритими обростаючою деревиною. Проте обрізувати треба лише ті гілки, яким це потрібно. Доручати провадити обрізування можна лише досвідченим обрізувачам, які добре і практично володіють всіма прийомами обрізування, знають його позитивні і негативні наслідки. Садовод повинен максимально використати сприятливий вплив обрізування і повністю запобігти, або звести до мінімуму його негативні наслідки.

Посилення росту пагонів внаслідок обрізування в одному випадку буде корисним для дерева, а в іншому – шкідливим. Це насамперед залежить від віку плодового дерева та сили його росту, а також від того, якої сили росту нам потрібні пагони біля місця зрізу.

Доки молоді дерева ростуть інтенсивно, їх точки росту  добре забезпечені поживними речовинами і без обрізування. Тому сприятливий вплив обрізування в цьому відношенні тут не проявляється.

Навіть навпаки, обрізування молодих дерев, що інтенсивно ростуть, шкідливе, особливо вкорочування. Тому його рекомендується застосовувати мінімально. Сприятливий вплив обрізування, особливо вкорочування на багаторічну деревину повною мірою проявляється на старих деревах, у яких зменшується щорічний приріст. У дорослих дерев з ослабленим ростом обрізування значно поліпшує постачання точок росту поживними речовинами. При цьому посилюється асимілятивна діяльність листків та ріст пагонів, збільшується довжина приростів, плоди стають більшими, а якість їх поліпшується.

Надзвичайно сильний і яскравий ефект дає омолоджуюче обрізування, застосовуване на старих деревах, ріст яких дуже ослаб і вже почалося всихання гілок й гілочок. Старі й загрубілі тканини мають багато відмерлих клітин, які утруднюють сокорух, внаслідок чого ослаблюється ріст і зменшується плодоношення. Видалення старих і відмерлих частин кори, сильне вкорочення всіх інших гілочок і гілок відчутно поліпшує поживний режим та стимулює швидке утворення молодої деревини. Знову з’являються молоді сильні прирости, відновлюється плодоношення і подовжується довговічність дерева.

У практиці садівництва давно відомо, що після сильного вкорочення дуже розвинутих гілок ріст їх, як правило, затримується, тому садоводи користуються цим заходом для регулювання росту окремих гілок в кроні молодих дерев. При цьому надто розвинуті скелетні гілки вкорочують більше, щоб обмежити їх довжину і зменшити обсяг, слабкі скелетні гілки зовсім не обрізують, або ж обрізують слабко, щоб на них залишилося більше листкових бруньок для посилення росту.

Таким чином досягають урівноваження розвитку гілок у кроні.

Поряд з обрізуванням ще більш ефективним заходом у регулюванні сили росту гілок є зміна кута нахилу їх: гілки, що сильно ростуть й займають вертикальне положення, для послаблення їх росту відхиляють; а слабкі гілки наближують до вертикального положення. При цьому застосовується й обрізування над брунькою чи гілочкою, з якої може розвинутися пагін подовження скелетної гілки, або розгалуження.

Укорочування, особливо сильне, викликає багато розгалужень, внаслідок чого крони молодих плодових дерев загущуються. Недосвідчені садоводи вважають, що обрізування полягає головним чином у вкорочуванні, тому сформовані ними крони набувають мітлоподібного вигляду.

Проріджування, тобто повне видалення лишніх і загущуючи гілок та гілочок сприяє освітленню крони. Але якщо дерева лише проріджувати, то незабаром в них будуть великі і ажурні крони, проте скелетні гілки в таких кронах будуть тонкими й слабо розгалуженими.

При вкорочуванні ріст молодої деревини стимулюється більше, ніж при проріджуванні. Зате умови асиміляції при проріджуванні покращуються, бо сонячні промені вільно проникають до всіх облиствлених  частин крони.

Сильне обрізування (особливо вкорочування) молодих дерев перед вступом у плодоношення може віддалити його настання. Проріджування в цей період, якщо воно помірне, не впливає так шкідливо. Тому крони дерев, які мають вступити в плодоношення, проріджують сильні обростаючі пагони, гілочки та гілки згинають і нахиляють.

У період повного плодоношення, коли приріст починає зменшуватися, обрізування (насамперед укорочування) стимулює ріст і утворення великої кількості добре розвинутих плодових гілочок, що сприятливо відбивається на продуктивності дерев. Ще ефективніше впливає обрізування в період зменшення їх плодоношення на старі з дуже ослабленим ростом дерева.

Дорослі плодові дерева, які вступили в повне плодоношення, особливо такі, як персик, слаборослі дерева яблуні та груші тощо, утворюють надмірну кількість плодових гілочок і квіткових бруньок. Якщо частину їх не видалити, то на таких деревах плоди будуть дрібні, гірше забарвлені, нижчої якості. Тому під час обрізування таких дерев видаляють частину плодових гілочок, тим самим зменшують кількість квіткових бруньок. Квітки, які розвинуться з бруньок, що залишилися, краще забезпечуватимуться поживними речовинами, тому процент зав’язі збільшиться і обпадання її зменшиться.

У випадку сильного обрізування, коли бурхливо ростуть пагони, як вийняток,  можуть бути протилежні наслідки: ці пагони будуть забирати багато поживних речовин, а зав’язі їх не доставатиме і тому спостерігатиметься сильне її обпадання.

Хоч після обрізування процент зав’язі підвищується, кількість плодів, як правило, в результаті зменшення  кількості квіткових бруньок при видаленні плодових гілочок, буває меншою, ніж у дерев не обрізаних, зате плоди на обрізаних деревах здебільшого крупніші й краще забарвлені. Крім того, посилення росту у дерев з ослабленими приростами створює умови для закладання більшої кількості плодових утворень, що дуже важливо для дальшого плодоношення їх. При умові правильного обрізування врожайність дерев буває регулярною і високою протягом всього життя насадження. При цьому також поліпшується забарвлення плодів, бо в розріджених кронах вони краще освітлюються сонячним промінням.

За допомогою обрізування можна регулювати не тільки ріст дерев, а й плодоношення. Дерева, що плодоносять періодично, сильно обрізують у рік без врожаю. Мета такого обрізування – викликати сильний і тривалий ріст, а також сприяти утворенню більшої кількості сильних гілочок. Завдяки активізації вегетативних  процесів підвищується процент листкових бруньок і запобігається закладання надмірної кількості квіткових бруньок у рік без врожаю. У врожайному році таке дерево вже надмірно не цвістиме. Як відомо, надмірне цвітіння виснажує дерево і є причиною марного витрачання поживних речовин на живлення великої кількості зайвої зав’язі, яка обпадає. Під час обрізування перед урожайним роком треба залишати гілочки з листковими бруньками й вирізувати частину коротких плодових  гілочок (переважно плодушок). Таке обрізування зменшує цвітіння і зав’язування надмірної кількості плодів, що запобігає сильному виснаженню дерева і сприяє закладенню квіткових бруньок для врожаю наступного року. Цим створюється можливість для переходу дерев на регулярне плодоношення, але слід пам’ятати, що цього можна досягнути лише за умови старанного постійного догляду за деревами (удобрення, зрошування, обробіток ґрунту, обрізуванняі ефективний захист дерев від хвороб та шкідників).

За допомогою зимового обрізування зменшується кількість точок росту (верхівок). Цим створюються кращі умови для живлення меншої  кількості точок росту, що залишилися, в тому числі коротких гілочок і гілок. В свою чергу листя й прирости також будуть краще розвинуті. Безумовно, це матиме неабияке значення для розвитку плодів, закладання квіткових бруньок для врожаю наступного року й регулярного плодоношення.

За допомогою літніх операцій (філізене, прищипування та зелене обрізування) своєчасно видаляють непотрібні пагони, які марно витрачають поживні речовини та воду. Цим поліпшується живлення залишених частин дерева і посилюється їх розвиток. Крім того, сонячні промені після літніх операцій вільніше проникають всередину крони. Все це сприяє кращому розвитку плодових гілочок, закладанню їх в нижній частині скелетних гілок, одержанню крупних, добре забарвлених плодів.

Після літнього обрізування помітно посилюється ріст скелетних та обростаючих елементів крони внаслідок вчасного вирізування тих частин, які на свій розвиток витрачають багато поживних речовин. Літнє обрізування набагато полегшує наступне зимове обрізування. Влітку особливо на молодих деревах можна широко застосовувати такі прийоми, як нахиляння та згинання найбільш сильнорослих обростаючих пагонів та гілочок. Це ослабить їх ріст і разом з тим посилить розвиток листя та бруньок на цих пагонах. У персика після літнього обрізування плоди інтенсивніше забарвлюються, ніж на деревах, не обрізаних влітку. Це пояснюється тим, що після видалення зайвих пагонів сонячні промені краще проникають в середину крони.

Як зимове, так і літнє обрізування зменшують загальну листкову поверхню, завдяки чому зменшуються витрати води на транспірацію. В цьому відношенні обрізування є особливо корисним заходом в тих районах, де відчувається нестача води й мінеральних речовин, а також для дерев із слабким ростом. Проте зменшення листкової поверхні має не лише позитивне значення (зменшує втрати води на транспірацію), а й дає негативні наслідки – у зв’язку зі зменшенням площі асиміляційного апарату послаблюється утворення органічних речовин у листі. Зменшення листкової поверхні певною мірою компенсується поліпшенням освітлення в кроні, завдяки чому підвищується інтенсивність асиміляції. Таким чином, обрізування може бути як корисним, так і шкідливим.

Ефективність обрізування насамперед залежить від віку та сили росту дерева. Обрізування по-різному впливає на ріст і плодоношення молодих і дорослих дерев.

У своїй роботі садовод може застосовувати вкорочування, проріджування крон та інші необхідні операції, але він мусить знати наперед, яке обрізування дасть найкращі результати. Досягти запланованих наслідків можна лише при умові, що садовод добре опанував принципи обрізування, вміє правильно передбачати, як буде реагувати дерево на різний ступінь обрізування, а також на окремі його прийоми.