Укривати троянди на зиму слід з приходом стабільного пониження температури до -3º (в районі Києва це приблизно кінець жовтня). Передчасне укриття троянд приводить до того, що утеплені рослини проростають, і, нерідко, випрівають із за недостачі притоку повітря.

Зимостійкість рослин — явище складне і обумовлюється багатьма факторами структурного і біохімічного характеру. Для підготовки рослин до існування при понижених температурах потрібен визначений період і відповідні умови.

Після викопки, жоржини необхідно занести в темне, вологе, прохолодне приміщення і не допускати пересихання. Тут їх готують до зберігання.

В залежності від приміщень для зберігання, міняються і умови.

Жоржини слід викопувати із землі, як тільки перші заморозки пошкодять надземну частину. Не слід зволікати, бо, навіть, якщо коренева шийка підмерзне трішки, то бруньки на ній відпадуть, і весною рослина не проросте. Щоб уникнути обмерзання кореневої шийки, слід перед настанням заморозків підгорнути жоржини землею приблизно на 10 см.

Ці ранньовесняні рослини відносяться до провідних цибулькових культур. Їх розмножують цибулинами і дітками, які формуються в середині материнських цибулин.

Не дивлячись на те, що тюльпани і нарциси часто вирощують разом, кожна культура має свої особливості, які важливо знати квітникарям. Перш за все, вони проявляються у будові цибулин, і у терміні їх життя.

Готуємо ділянку.

Приступаючи до влаштування розарію, необхідно вибрати ділянку, краще рівну, захищену від переважаючих вітрів. Можна, також, вибрати південну, або південно-західну ділянку з уклоном 5-8%. Бажано, щоб підшкірні води знаходилися глибоко. Троянди дуже вибагливі до освітлення, у тіні вони погано цвітуть, а інколи і не цвітуть взагалі.

З весни і до пізньої осені, хоста прикрашає сади своїм незвичайним листям. Вона широко використовується для одинокої посадки на газонах.

Листя хости добре підходять для букетів і квіткових композицій в низких вазах — їх чітка окантовка надає завершеність, служать прекрасним фоном для багатьох квітів.

Ліана легко розмножується стебловими живцями. Пізньою осінню зрізають кілька пагонів винограду товщиною 0,5-1 см і зберігають зимою під снігом. Ранньою весною пагони розрізають на10-20 сантиметрові живці, які прекрасно укорінюються.

Від неправильної агротехніки гортензії виростають дуже високі, з одним — двома суцвіттями на тонких стеблах. Такі рослини не радують око. Вони не красиві в кімнатах. Їх можна використовувати тільки для зрізки. При правильному застосуванні агротехнічних прийомів можна вирощувати добре розвинені, невисокі (40-45 см) кущі. Цвітіння гортензії залежить від терміну вигонки, сорту і продовжується декілька місяців.

Для розмножування краще брати живці з прикореневих пагонів, які появляються у рослин при вигонці. Можна брати живці і з бокових пагонів, але вони часто зацвітають на перший рік, а це не бажано. Стараємося живцювати гортензію рано (січень – лютий). Тоді, протягом вегетаційного періоду, можна получити розгалужений кущ з 4-5 гілками, які до осені добре визрівають і утворюють сильні бруньки.