Крім красиво квітучих багаторічників є багато таких, які виділяються забарвленням, або величиною свого листя. Серед них, особливо декоративні і заслужують великої уваги квітникарів, дуже витривалі і невибагливі рослини — хости.

Родина цієї прекрасної рослини — Східна Азія (Японія, Китай).

На початку, або в середині літа у них утворюються грона дзвоникоподібних, невеличких квітів, фіолетового, або голубого кольору, що піднімаються над густим листям. Вони практично без запаху.

З весни і до пізньої осені, хоста прикрашає сади своїм незвичайним листям. Вона широко використовується для одинокої посадки на газонах.

Листя хости добре підходять для букетів і квіткових композицій в низких вазах — їх чітка окантовка надає завершеність, служать прекрасним фоном для багатьох квітів.

Усі хости добре ростуть на сонячних місцях на важкій (глинистій) землі. Але найкраще вони розвиваються в більш менш затінених місцях, де земля завжди волога, але в такому місці вони не зацвітуть.

В засушливий період їм необхідний полив; особливо вологолюбні крупно листкові види.

Як і всі рослини із великим листям, хоста добре відкликається на азотні добрива. Весною, в кінці квітня, із землі з’являються невеличкі червоно-фіолетові пагінці. В цей період можна провести підживлення — столова ложка селітри на 10 л води. Протягом літа, бажано, провести ще 2-3 таких підживлення.

Також, корисним добривом може послужити курячий послід (багатий селітрою). Як правило, листя хости не хворіють і не піддаються атаці шкідників.

Один екземпляр, висаджений на постійне місце, може рости без пересадки багато років.

Розмножувати хосту просто — діленням материнського куща (маточника) весною, або осінню.

Можна викопати рослину, і великим ножем розрізати його на частини, залишивши хоть один пагін у каждій (краще ділити так, щоб були 3-4 пагони). Висаджувати їх потрібно на відстані не меншій, ніж 60-80 см один від одного. При пересадці рекомендується брати компостну землю з додаванням дерново-глинистої. Рослини приживаються дуже добре.

Насіння хоста дає мало (потребує штучного запилення). Висіюють їх свіжо-зібраними осінню, в ящики, присипавши зверху річковим піском так, як вони досить маленькі. Проростання, зазвичай, добре. На постійне місце можна висаджувати двухрічні сіянці.