Не так давно цю рослину вирощували в ботанічних садах. Потім звернули увагу на її плоди, що за своєю формою нагадують плоди айви звичайної. І замість назви хеномелес, яку їй дали ботаніки, поширилась зручніша для ширшого кола любителів назва айва японська. Так що хеномелес ніби названа сестра айви звичайної. Ці рослини належать до різних ботанічних родів, різняться будовою листків і цвітінням – у звичайної айви квітки поодинокі, у хеномелеса – зібрані по 2-5.

Дуже важливо для кожної культури підтримувати відповідну температуру. При відхиленні від оптимальної, схожість знижується, а інколи втрачається зовсім. Наприклад у цикламена при температурі нижче 10°, або вище 35° проросте максимум 25% насінин.

Ось один із способів пропарювання субстрату…

Сукулентна рослина із родини кактусових. Ареал зростання – Центральна Мексика. Стебла циліндричні, біля основи густо утворюють нові пагони, покриті маленькими конічними сосочками, на кінчиках яких розміщені зіркоподібні пучки колючок.

Дерева, які ростуть на ділянці, суттєво впливають на вологість повітря. Доказано, що в саду, який знаходиться під захистом дерев, вологість повітря вища, чим на відкритому місці, приблизно на 6%. Тому більш вологолюбні культури слід висаджувати під покривом дерев, або кущів.

Дуже важливо до випадання снігу успіти приготувати ділянку і декоративні рослини до зими. Перш за все необхідно очистити територію від рослинних залишків.  У вересні – жовтні звільняють квітники від відцвілих однорічних і дворічних культур.  Їх видаляють разом із корінням.  Відмираючі на зиму стебла багаторічних трав’янистих рослин зрізають до самої основи. Останній раз скошують газон. Після опадання листя, його згрібають під деревами і кущами і укладають у штабеля, або купи для приготування листяної землі.

В кінці жовтня (або на початку листопада, в залежності від погоди) розпочинають укривати рослини. Деревовидні півонії, вейгели, форзиції, рододендрони і інші теплолюбні кущі пригинають і легко пригортають торфом, піском, а потім засипають листям.

В народі цю рослину називають восковим плющем. Листя і квіти у нього ніби покриті шаром воску. Це витка рослина з грубими, м’ясистими листками і оригінальними духм’яними рожевими квіточками, зібраними у суцвіття.

Одне із кращих прикрас букета – гіпсофіла (лещиця) – трав’яниста рослина із сімейства гвоздичних.

Це двудомна рослина. Для отримання плодів слід саджати і жіночі і чоловічі (6-10%) екземпляри. Розрізнити одні від інших серед сіянців неможливо. Тому при розведенні обліпихи, як плодового куща, слід використовувати вегетативне розмноження. При викопуванні кореневих відводків слід враховувати, що вони часто далеко відходять від материнської рослини, і якщо чоловічі і жіночі рослини посаджені близько, то практично неможливо визначити, від якого дерева дані відводки. Найбільш надійним способом, що гарантує отримання потрібного екземпляра, слід вважати розмноження живцями і відводками.