В саду. З настанням заморозків в суху погоду викопують бульбоцибулини гладіолусів, жоржин, кореневища канн. Для того, щоб якомога менше пошкодити бульби, користуються вилами. Після просушування на повітрі протягом дня, їх переносять в приміщення, де вони будуть зберігатися. Канни краще перезимують, якщо землю з їх коренів не обтрясати.

Згрібають опале листя – вони пригодяться для укриття кущів і трав´янистих багаторічників на зиму.

В кінці жовтня (або на початку листопада, в залежності від погоди) розпочинають укривати рослини. Деревовидні півонії, вейгели, форзиції, рододендрони і інші теплолюбні кущі пригинають і легко пригортають торфом, піском, а потім засипають листям.

Якщо земля суха, рясно поливають кущі і багаторічні культури, видаляють невизрівші частини пагонів – це помагає краще перезимувати рослині.

Підготовлюють ділянки для передзимового посіву однорічників і багаторічників, землю ретельно перекопують і розрівнюють. Посіви поливають, мульчують перегноєм, або подрібненим торфом, на зиму прикривають листям (шар 5-10 см). Передзимовий посів, в більшості випадків дає більш дружні сходи, чим весняний.

З настанням стабільних холодів пагони клематисів знімають з опор, згортають кільцем і укладають на землю. Нижні частини кущів засипають торфом, піском, або тирсою (шаром 15-20 см). У клематисів із груп Жакмана і Вітіцела стебла на зиму можна обрізати, залишивши 2-4 вузла, у представників груп Ланугіноза, Патенс і Флорида їх зберігають, або злегка укорочують, укривають тонкими деревними гілками і опалим листям.

Приступають до посадки і пересадки дерев, кущів, підготовлюють посадочні ями на весну.

В кімнаті. Заносять у приміщення рослини, що до цих пір  знаходилися у саду, або на балконі. Їх разом із горшками ретельно обмивають мильною водою, щоб не занести порохів, бруд, шкідників в кімнату. Гортензії, фуксії, троянди і інші культури, що хочуть відносно холодної зимівлі і спокою, можна до весни помістити у підвал, на веранду (температура 3 - 6ºС), або в саме прохолодне місце кімнати, наприклад біля балконних дверей. Поливають рідко, не частіше 1 раза в місяць, щоб лишень коріння не підсихало.

Більшість кімнатних рослин переходять у стан зимового спокою. Тому їх поливають значно рідше і до весни не підживлюють. Систематично рихлять землю в горшках, видаляють мох і водорослі, що на ній утворюються, якщо потрібно, підсипають трішки торфу і піску. Для того, щоб земляний ком знаходився в помірно вологому стані, землю покривають шаром сфангума і періодично його обприскують.

Квітучі сенполії, бегонії, примули і інші культури продовжують регулярно, але помірно поливати теплою водою. Рідко підживлюють мінеральними добривами. Цвітіння багатьох із них можна продовжити за допомогою досвічування люмінісцентними лампами (доводячи світловий день до 10-12 годин).

Гіппеаструми, що скинули листя, утримують в прохолодному темному місці майже без поливки до появи квітконіжок.

Кактуси, що знаходяться в стані спокою, поливають дуже помірно, не частіше 1-2 раз на місяць.

Азалії і камелії, що починають цвісти, тримають на світлому місці, подальше від батарей опалення, регулярно поливають і обприскують дощовою, або кип’яченою водою, відстояною до кімнатної температури. Для підвищення вологості повітря в кімнаті на батареї установлюють ємкості із водою, або мокрим піском, включають зволожувачі повітря, декоративні фонтанчики.

Призначені для вигонки тюльпани, нарциси, гіацинти, а також дрібно цибулинні витримують 2-3 місяці при 4 - 8ºС. Горшки із посадженими цибулинами можна прикопати в саду, укривши торфом, піском, листям.