Гіпсофіла

гіпсофіла волотиста, лещиця

Одне із кращих прикрас букета – гіпсофіла (лещиця) – трав’яниста рослина із сімейства гвоздичних.

Дві – три гілочки гіпсофіли прекрасно доповнюють і завершують букет із помпонних жоржин, гвоздик, флоксів, троянд.

Гіпсофілу (лещицю) використовують і для сухих зимових букетів – вона довго не втрачає своєї декоративності.

Широке застосування має гіпсофіла в одиночних і групових посадках у відкритому ґрунті. Її цвітіння триває із червня до серпня, і її кущі в саду в цей час особливо декоративні.

На квітучих кущах гіпсофіли завжди можна побачити десятки бджіл, адже гіпсофіла – прекрасний медонос. Сама назва «гіпсофіла» в переводі означає «любляче гіпс», тобто рослина полюбляє вапнякові землі, рихлі і сильно водопроникні. Весною в землю можна внести мінеральні, або органічні добрива.

Найчастіше в саду вирощують гіпсофілу волотисту (Gypsophilapaniculata) – багаторічна рослина, що досягає 1 – 1,2 метра у висоту. Є і її махрова форма.

Це невибаглива рослина, не потребує особливого догляду. Краще вона росте на сонячних місцях.

Махрову форму гіпсофіли розмножують діленням куща, або живцюванням, для чого найбільш сильні бокові пагони  відламують біля самого стебла і садять в ґрунт у притінене місце. В цей час слід добре слідкувати за поливом, поливати 2 рази в день, вранці і ввечері.

Краще за все приживаються пагони в кінці липня – початку серпня. Відділення пагонів не мішає пишному цвітінню куща.

Поділитись: