В народі цю рослину називають восковим плющем. Листя і квіти у нього ніби покриті шаром воску. Це витка рослина з грубими, м’ясистими листками і оригінальними духм’яними рожевими квіточками, зібраними у суцвіття. Після закінчення цвітіння квітконіжки обрізати не слід, тому що на них утворюються нові квітки. Рослини люблять світло і сонце. На сонячному вікні вони цвітуть майже щорічно з червня до жовтня, а інколи й довше.

Розмножують плющ зазвичай насінням і живцями. Рослини, отримані із насіння, зацвітають на 4-5 рік, а із живців – на рік швидше. Щоб отримати більш скоріше цвітіння (на другий і навіть перший рік), користуються третім способом розмноження. На пагоні старої рослини роблять надріз, обкладають його вологим мохом, зав’язують шпагатом і покривають поліетиленовою плівкою. Після утворення коренів пагін обрізають і висаджують в горшок. Для масового розмноження цей спосіб не підходить, так як потрібна велика кількість маточників.

Можна розмножувати хойю і листковими живцями, але зрізати листки слід із очками. Повноцінні рослини із них получаються на рік пізніше. Листя без вічка утворюють корені, але пагонів не дають.

Живцювати можна протягом всього року, але краще живці укорінюються весною (лютий – березень). Приймаються практично 100%. Зрізи живців перед посадкою добре присипати толоченим деревним вугіллям. Висаджують живці в пікіровочні ящики, наповнені 2-3 сантиметровим шаром листяної землі і зверху – річковим піском (2 см). Глибина посадки 1,5-2 сантиметра. Листя живців можуть легко доторкатися один до одного. Оптимальна температура в оранжереї 18-20º С. Якщо вона нижча, то рекомендується ящики прикривати склом. Укорінення наступає через 3-4 тижні, і як тільки з’являться початки пагонів, молоді рослини слід висадити в 10-сантиметрові горшки.

До землі хойя карноза невибаглива. Полюбляє таку земляну суміш: листяна земля, парникова і глиняно-дернова (2:1:1).

Для того, щоб отримати розгалужені рослини, слід своєчасно зробити прищипку. Прищипувати верхню пару листків краще весною, або до середини літа, коли пагони мають по 3-4 пари листків. Тоді до осені рослини встигнуть дати нові пагони.

Молоді рослини зазвичай пересаджують щорічно, а старі – один раз в 2-3 роки. Перший рік плющ росте дуже повільно і потребує частого підживлення. Весною наступного року слід підживлювати щотижня органічними і мінеральними добривами, по черзі. Зимою підживлюють рідко.

І літом і зимою хойя карноза до температурного режиму невибаглива. Оптимальною є 16-18º С, але рослина нормально розвивається і при більш низьких чи високих температурах. Рослина потерпає від нестачі вологи, або від її надлишку. При надлишку вологи, а також при нестачі поживних речовин, листя у рослини  робляться блідими.

Дуже вибагливий восковий плющ до світла. Для нього слід вибирати якомога світліші місця. Пряме сонячне проміння прискорює цвітіння.

Для зручності та для надання естетичного вигляду пагони підв’язують. Слід обережно поводитися із рослиною, молоді пагони легко ламаються.

Щоб рослини добре і безперервно росли, два рази в рік – ранньою весною і осінню – повністю погружають їх у теплу воду (30 - 40º С) на 30 – 45 мінут. Земляний ком повинен мокнути приблизно 2 години. Після такої процедури рослини не тільки краще ростуть, але й швидше зацвітають.

Крупні старі воскові плющі літом можна винести на балкон, якщо він із південної сторони. Рослини все літо будуть його прикрашати. Молоді екземпляри виносити не рекомендується, оскільки вони погано переносять коливання температури вдень і вночі.

При гарному догляді хойя карноза росте і цвіте десятки років.