Місце для посадки вибирають відкрите, або злегка захищене із заходу; в південних областях допускається притінення із південної сторони. Землю рекомендується обробляти на глибину не менше 40-50 см і забезпечити її добру водопроникність; у важку глиняну землю слід добавляти до ⅓ піску. Кращим добривом являється добре перепрілий листяний перегній, але можна використовувати і гнойовий перегній чи компостну землю.

Кінець серпня - початок вересня - кращий час для посадки і пересадки півоній.  Посадкові ямки готують заздалегідь.

Молоді пагони довжиною 8-10 сантиметрів зрізають біля самої землі з 8 до 10 години ранку. Перед посадкою роблять зріз під вузлом. Ящики із живцями поміщають в теплицю, або парник, який накривають рамами і щоденно двічі обприскують. Через 40-50 днів 70-100% живців утворюють корені.

Набагато легше і краще канни розмножувати діленням кореневищ, при цьому виходить однорідний посадочний матеріал із повним зберіганням сортових ознак. В лютому кореневища звільняють від землі, сухих минулорічних стебел і корінців, укладають на вологу землю стелажів у світлих оранжереях, або в ящики на вікнах кімнат, злегка присипають зверху землею і щоденно обприскують водою.

Розкішно цвіте гортензія. Стараючись продовжити цвітіння, ви ставите її на східному, або північному вікні, де менше сонця, рясно поливаєте. Але час іде, і цвітіння все ж закінчується. Що ж тепер робити із рослиною? Викинути її? Ні, навіщо ж? Якщо її правильно утримувати, вона зможе рости у вас і щорічно рясно цвісти. Також ви легко зможете її розмножити. Що ж для цього слід робити?

Мистецтво зміни забарвлення квіток гортензії в наші дні пішло вперед в порівнянні із випадковими методами минулих років.

Установлено, що якщо земля має pH нижче 5,5 - получається тільки синє забарвлення квітів, при pH від 5,5 до 6,25 - блідо-рожеві тони, від 6,25 до 8 - рожеві.

Плоди шипшини збирають на початку дозрівання, коли вони тільки починають забарвлюватись. В районі Києва це зазвичай припадає на другу половину серпня. В цей час оболонка насінин тонка, хрупка, що значно скорочує терміни проростання їх.

Первоцвіти досить часто зустрічаються у озелененні. В числі їх переваг – зимостійкість, відносна простота вирощування, швидке розмноження (насінням і вегетативно), протяжність цвітіння кожного виду (2-4 тижні), яскравість і різноманітність забарвлень (всі кольори, окрім блакитного).

Зазвичай, перед живцюванням, чубуки намочують. При температурі 16-18º вони швидко насичуються водою. Добре збережений матеріал витримують протягом 1-2 діб, злегка підсохлий – від 3 до 6 днів. Намочування припинають, коли на свіжих зрізах виступають капельки рідини.

Нарізають живці довжиною 20-25 см з 2-4 вічками, верхній зріз – косий, на 1,5-2 см вище вічка, нижній – прямий, на 2-3 см нижче вузла

Краса часто межує із підступністю. Так і у черемхи. Будьте обережні: залишені на ніч у кімнаті квіти черемхи викликають сильний головний біль. Сама черемха досить підступна рослина. Якщо розтерти листя, або кору її в склянці і кинути туди щура, то він за хвилину почне хвилюватися, а через годину загине. Однією із важливих ознак черемхи є її фітонцидність. Річ у тому, що черемха сама захищає себе від шкідників. Вона виділяє у повітря фітонциди, отруйні для тварин.