Для декорування водоймищ, скульптур, створення одноколірних яскравих груп, масивів, посадок на рабатках і клумбах, а також для солітерних (одиночних) посадок на газоні широко використовують канни - дуже декоративні рослини з красивими квітами і листками.

Канна (Canna indica L.) - кореневищна трав'яниста рослина родом із Америки (Вест - Індія, Мексика і Бразилія).

В культурі широко розповсюджені велико-квіткові гібридні форми із зеленими і бронзово-червонуватими листками під назвою канн Крозі (C. krozy). Найбільш розповсюджені сорти Фойєрфогель і Президент з яскраво-червоними крупними квітами і зеленим листям, Фойєрцаубер з яскраво-червоними квітами і зеленим листям Кеіг-Гумберт - з оранжевими квітами і листям бронзово-червонуватого забарвлення.

За останні роки виведені гібридні сорти з яскравими крупними квітами різного забарвлення і навіть з малюнками, або краплинками на пелюстках.

Для змішаних посадок з іншими рослинами канни не рекомендуються. Однак вони ефектно виглядають в обрамленні із рослин з контрастним по забарвленню листям, наприклад кохії, цинерарії.

Канни садять на відкритому місці, що добре програвіється сонцем. Щоб получити рясне і довготривале цвітіння, особливо в прохолодне і дощове літо, влаштовують теплу підстилку. Для цього, на місцях посадок, заздалегідь виривають котлован глибиною 50-60 сантиметрів, в нього закладають кінський свіжий гній, або інший гній шаром 30-40 см. Зверху насипають шар 18-20 см легкої поживної землі (краще перегнійної) з піском.

В підготовлений грунт в кінці травня (коли вже нема загрози заморозків) на відстані 60-70 сантиметрів між рядами і 30-40 сантиметрів в рядах, висаджують підрощену розсаду.

На початку росту і особливо під час цвітіння необхідно рясно поливати, так як крупні листки рослин випаровують багато вологи. Перед початком цвітіння канни корисно 1-2 раза підживити рідкими добривами.

Осінню перед викопуванням кореневищ із грунту, стебла зрізають на 5 см вище від поверхні землі. Земляний ком повністю не розрушують, а тільки видаляють його частину, що мало пронизана корінням. Кореневища із землею краще зберігаються зимою. Зберігають їх в сухому приміщенні з температурою 6-10 градусів тепла, або в кімнаті (в ящиках).

Розмножують канни насінням і діленням кореневищ. Насінини мають щільну оболонку, тому перед посівом їх слід проморозити, помістивши на 1-2 години в сніг, а потім облити гарячою водою, або обережно надпиляти оболонку так, щоб не пошкодити зародок. Сіють в лютому в легку землю. До появи сходів підтримують температуру 25-30 градусів, а потім понижають її до 18-20. Сіянці, що мають один, добре розвинений справжній листок, пікірують по одному в горшки. В квітні сіянці переносять в теплий парник, де вони знаходяться до висадки в грунт. Нормальне цвітіння сіянців наступає на другий рік після посіву.

Набагато легше і краще канни розмножувати діленням кореневищ, при цьому виходить однорідний посадочний матеріал із повним зберіганням сортових ознак. В лютому кореневища звільняють від землі, сухих минулорічних стебел і корінців, укладають на вологу землю стелажів у світлих оранжереях, або в ящики на вікнах кімнат, злегка присипають зверху землею і щоденно обприскують водою.

Після того, як із пробуджених бруньок, розміщених на кореневищах, з’являться листки, приступають до ділення. Кожну окрему частину садять в горшок, або ящик з легкою поживною землею і рясно поливають.

В кінці квітня, початку травня рослини переносять в парник і залишають їх там до висадки в грунт.
В тих випадках, коли нема можливості використовувати парник, проростаючі рослини утримують на сонячному вікні, а з настанням теплої весняної погоди щоденно виносять на кілька годин на повітря. Так рослини поступово загартовуються і легко переносять потім переносять пересадку у відкритий грунт.