Виноград – одна із кращих ліан для вертикального озеленення. Хоча в озелененні його мало використовують, через те, що він обмерзає. Але є багато сортів винограду, що можуть спокійно рости і плодоносити в нашій кліматичній зоні.

Як розмножити виноград?

Один із способів – живцювання. Чубуки однорічної лози заготовляють пізньою осінню в період обрізки і укриття кущів на зиму (з 10 жовтня по 15 листопада), або ранньою весною до набубнявіння бруньок. Нарізають їх довжиною 40 см і більше, діаметром – не менше 0,5 см.

Зв’язують у пучки по сортах, на кожен пучок вішають етикетку. До весни їх зберігають у підвалі, ямі (краща температура 0 - +5ºС), або під снігом в ящику з вологим річковим піском, або тирсою. Стару тирсу перед тим ошпарюють кип’ятком. Один – два рази в місяць матеріал, що зберігається у погребі, оглядають. Висохлий пісок добре зволожують (водою, а ще краще снігом), вийнявши на той час живці. При появі плісняви обтирають їх сухою ганчіркою. Оптимальна вологість піску 5-7% (зжатий в кульку, він розсипається при легенькому ударі).

Щоб запобігти появленню плісняви, чубуки перед укладкою на зберігання слід погрузити в 1%-ний розчин бордовської рідини (на 1-1,5 хв), або в 5%-ий розчин залізного купоросу (кілька секунд).

Весною чубуки із набубнявілими бруньками переносять (в ящику із вологою тирсою) в яму, вириту в снігу, і засипають тирсою, соломою, або торфом шаром 20 см. Зверху накидають сніг (30-40 см) і покривають його гноєм (перемішаним із соломою), тирсою, або соломою.

Чубуки можна зберігати в ямі, якщо в подальшому їх будуть пророщувати у відкритому грунті. Місце для неї підбирають на ділянці,  захищеній від холодних вітрів, з добре окультуреною землею і водонепроникним підстилковим шаром. Глибина ями – 30 см і більше (в залежності віт товщини снігу і часу випадання). При зберіганні на великій глибині, чубуки можуть постраждати осінню від вимокання і нестачі кисню. На дно насипають шар річкового піску (5-10 см) і вкладають пучки горизонтально, засипаючи їх спочатку піском, потім землею. Над ямою роблять горбик, а навколо канаву для відведення дощових і талих вод. З настанням стійких холодів – укривають.

Підготовка до пророщування розпочинається в теплиці з лютого, в парнику чи кімнаті з гарним освітленням – в березні, у відкритому ґрунті під плівкою – у квітні.

Зазвичай, перед живцюванням, чубуки намочують. При температурі 16-18º вони швидко насичуються водою. Добре збережений матеріал витримують протягом 1-2 діб, злегка підсохлий – від 3 до 6 днів. Намочування припинають, коли на свіжих зрізах виступають капельки рідини.

Нарізають живці довжиною 20-25 см з 2-4 вічками, верхній зріз – косий, на 1,5-2 см вище вічка, нижній – прямий, на 2-3 см нижче вузла. Вічка повинні бути здорові, не підсохлі, без плісняви, зріз – зеленого кольору.

Для кращого укорінення можна використати стимулятори коренеутворення, або замочити живці у спеціальній жижі, що робиться із гною і глини (2 частини гною, 1 глини і 7 води) на 12-24 години.

Потім застосовують спеціальні виноградарські агроприйоми. Спочатку – борознування, коли в нижній третині живця садовою пилкою роблять неглибокі поздовжні борозни. Потім проводять кільчування: нижні кінці тримають в теплі (20-25º), а верхні – в холоді (5-10º). Для цього, як тільки відійде від морозу земля, копають яму глибиною 25-30 см. Стінки бажано  оббити рівно дошками, або рубероїдом, на дно насипають річковий пісок (3-4 см), пучки ставлять нижніми зрізами вверх і засипають перегноєм, або провітреним торфом, а потім вологим річковим піском. Через кожні 1-2 дні їх добре поливають через дрібне сито протягом 15-20 днів. При недостатньому сонячному обігріві (нижче 18º) яму прикривають парниковою рамою, або плівкою. В сонячну погоду рами забілюють, а в холодну додатково кладуть плівку, агроволокно. В спеку (більше 27º) укриття припіднімають, або знімають. Кільчування закінчується при появі зачатків корінців.

Живці висаджують у шкілку, коли земля на глибині 20-25 см прогріється до 10º. Якщо земля ще не прогрілась, то посадку проводять у паперові стаканчики, або горшки, котрі до настання стабільної теплої погоди тримають тут же, під рамою (плівкою), в кімнаті, або теплиці.

В залежності від умов вегетації, сорту, стану маточних кущів, зберігання і укорінення живців вихід саджанців коливається від 10 до 75%. Як правило, із живців осінньою обрізки укорінюється більше, аніж із весняної.