рони штамбових троянд необхідно укривати повністю, незалежно від сорту і групи. Перед укриттям усі листки видаляють, недозрілі і пошкоджені пагони обрізають і обов’язково спалюють. Штамб необхідно нагинати поступово у два-три прийоми (якщо штамб молодий і надається згинати). Спочатку його згинають і фіксують під кутом 40-50º на 3-4 дні. Потім нагинають таким чином, щоб крона уляглась на свіжо-насипану купку землі, укривають хвойними гілками, а зверху землею, або поліетиленовою плівкою (при укритті плівкою потрібно робити віддушини). Зимою, при необхідності, присипають ще й снігом. Розкривають штамбові троянди також у два-три прийоми.

Укривати троянди на зиму слід з приходом стабільного пониження температури до -3º (в районі Києва це приблизно кінець жовтня). Передчасне укриття троянд приводить до того, що утеплені рослини проростають, і, нерідко, випрівають із за недостачі притоку повітря.

Зимостійкість рослин — явище складне і обумовлюється багатьма факторами структурного і біохімічного характеру. Для підготовки рослин до існування при понижених температурах потрібен визначений період і відповідні умови.

Після викопки, жоржини необхідно занести в темне, вологе, прохолодне приміщення і не допускати пересихання. Тут їх готують до зберігання.

В залежності від приміщень для зберігання, міняються і умови.

Жоржини слід викопувати із землі, як тільки перші заморозки пошкодять надземну частину. Не слід зволікати, бо, навіть, якщо коренева шийка підмерзне трішки, то бруньки на ній відпадуть, і весною рослина не проросте. Щоб уникнути обмерзання кореневої шийки, слід перед настанням заморозків підгорнути жоржини землею приблизно на 10 см.

У відкритому ґрунті закінчують укриття різних багаторічників, троянд, форзиції, рододендронів і інші. Посадки цибулькових -  лілій, нарцисів, тюльпанів — укривають листям. Зв'язують в пучки гілки декоративних кущів, щоб їх не зламав мокрий сніг.

Ці ранньовесняні рослини відносяться до провідних цибулькових культур. Їх розмножують цибулинами і дітками, які формуються в середині материнських цибулин.

Не дивлячись на те, що тюльпани і нарциси часто вирощують разом, кожна культура має свої особливості, які важливо знати квітникарям. Перш за все, вони проявляються у будові цибулин, і у терміні їх життя.

На листках з’являються світло — зелені плями, пізніше стають червонувато-брунатними. На зворотній стороні плям помітний сіруватий, інколи з фіолетовим відтінком, борошнистий наліт, який складається із грибниці і відпадаючих ланцюгів спор розміром 29-38* 12-15μ. Борошнистий наліт може бути і на верхній стороні плям, на стеблах і квітконіжках. Захворювання визиває передчасне відмирання листя, ненормальний розвиток і відмирання квітів.

На листках з’являються коричневі водянисті плями, які згодом підсихають, і розміщуються зазвичай по краю листка, а потім швидко розростаються, в результаті чого відмирає уся листкова пластинка. Хвороба уражає квіти і стебла, які відмирають із ознаками коричневої гнилі. На уражених частинах рослини з’являється сірий наліт плісняви, що говорить про спороношення гриба — збудника хвороби.

Хвороба рослини — це порушення її нормального стану під впливом несприятливих умов навколишнього середовища і різних хвороботворних організмів.