Серед тюльпанів багатьох сортів зустрічаються екземпляри, на пелюстках яких видні повздовжні, хаотично розміщені білі, або жовті смужки в перемішку із штрихами різних відтінків рожевого, чи червоного кольору. В деяких випадках, разом із знебарвленням спостерігається і посилення забарвлення. У таких рослин може бути і мозаїчність листків — переривисті, блідо-зелені смужки, що розміщуються вздовж жилок листка.

Це явище було відоме у Турції ще в 1555 р. Тоді уже знали, що мозаїчна хвороба тюльпанів передається тільки цибулинами; із насіння завжди виростали нормальні рослини. Мозаїчну хворобу вважали сортовими ознаками.

В 1928 році узнали, що таке забарвлення пелюсток визивається вірусами двох видів. Один із них знебарвлює антоціан, другий — збільшує його інтенсивність. Віруси переносяться комахами, знаряддями по догляду. Зберігаються вони у цибулинах і корінні.

Дітки, отримані від заражених материнських цибулин, можуть і не дати строкаті квіти. Мозаїчна хвороба — захворювання заразне. Хвороба проявляється тільки на другий рік. Це ускладнює виявлення уражених рослин і вони залишаються довшим часом серед звичайних, являючись джерелом захворювання. Хворі рослини розвиваються слабше, утворюють менше діток і зацвітають на кілька днів пізніше. Але такі рослини не гинуть.

Строкате забарвлення пелюсток дуже декоративна, і був час, коли такі тюльпани цінувалися більше, аніж однотонні. В колекції строкатість пелюсток не бажана, так як інші сорти втрачають свої сортові признаки. У сортів із білими і жовтими квітками (без антоціанової окраски) вона не замітна, але віруси, що визивають її, можуть заражати інші рослини.

Для боротьби із мозаїкою тюльпанів необхідно перш за все знищити попелицю — переносника хвороби. Під час вегетації їх знищують і не допускають появи, обробляючи рослини відповідними препаратами. Під час цвітіння, безжалісно видаляють всі рослини із строкатими квітками. Вражені рослини мозаїчною хворобою не виліковуються.

Посилання на наших партнерів:

практические руководства по Ubuntu Linux.