Весною квітучі рябчики привертають увагу специфічною формою і забарвленням квіток і листя. Вони примітні вже здалеку завдяки крупним дзвоникоподібним квіткам білого, жовтого коричневого чи пурпурного кольору.

Рябчик імператорський, або турецький (Fritillaria imperialis L.) родом із Ірану і Туреччини, він вже віддавна вирощувався там у садах.

Добре росте і цвіте рябчик імператорський тільки на сонячному місці, причому посаджений так, щоб рослини не тіснили одне одного. Тому, через рік-два, в червні, коли підсохнуть стебла, цибулини викопують, і крупні (діаметром 4-10 см) одразу без просушування, висаджують на нове місце у квітник, а маленькі — для підрощування. Посадку в другий час, а також висушування м’ясистих цибулин, погіршує цвітіння і розмноження в наступному році.

Садять на глибину 15-20 см групами по 3-5 цибулин, при відстані 25-35 см у гнізді. Так, як коренева система слабо розвинена, а для щорічного цвітіння потрібно багато поживних речовин, в посадочну ямку вносять відро доброго перегною, або компосту і добавляють 25 г суперфосфату.

Зацвітає рябчик імператорський у квітні-травні. Квіти і листя переносять заморозки до -5° С. Тривалість цвітіння однієї квітки 9-14 днів, суцвіття — 13-17 днів.

Насіння слід висівати одразу ж після дозрівання.

Рослини добре зимують, але краще на зиму ділянку притрушувати опалим листям дерев.

Для рябчика турецького нелегко знайти таке місце серед інших квітів, де його краса повністю б виявлялась, а недоліки були б мало помітні. Із-за різкого запаху його не слід висаджувати поблизу будинку, бесідок і місць відпочинку. Він гарно виглядає в групових посадках серед пізно квітучих багаторічників, які по мірі росту прикривають його вицвілі жовті листя.

Ранньовесняний цвіт рябчика турецького, прикрасить весною квітники з групами троянд, гортензії, а також поляни біля кущів і дорожок.

Важче знайти підходяще місце для цієї рослини в невеличкому альпінарії. Тут рябчик гарно і натурально виглядає поряд із вічнозеленими кущами, біля кам’яної стіни чи тераси, адже родина рябчика — гори Середньої Азії, де він росте на висоті близько 2000 м на виступах і в ущелинах скель на гумусній землі.

В парках крупні рослини цього виду найбільш ефектні при посадці великими групами на газонах і полянах між вічнозеленими кущами, а також на великих кам’яних ділянках.

Рябчик шахматний(F. Meleagris L.) отримав назву через свої квітки із різким шахматним малюнком темно-пурпурного кольору. Тому назва “рябчик” особливо йому характерна.

В природі росте на вологих лугах і рідколіссях Південної і Середньої Європи, в культурі менш вибагливий до землі, чим турецький, і добре цвіте на середньо-родючій садовій землі. Переносить напівтінь. Через 3-4 роки його цибулини (розміром 1-3 см) розсаджують на нове місце на відстані 18-20 см одне від другого на глибину 7-10 см. Зацвітає на кілька днів раніше від рябчика імператорського і цвіте 2-3 тижні. Щорічно дає багато насінин, які дозрівають на початку червня. Одразу після збору їх висівають на глибину 2-3 см, тоді вони проростають вже наступної весни, і через 3-4 роки зацвітають. Добре зимують без укриття.

Посилання на наших партнерів:

практические руководства по Ubuntu Linux.