В саду. Під час відлиг перевіряють, чи не затоплюють талі води рослини, що зимують під снігом. Для відводу води прокопують канавки.

В залежності від кліматичних умов місцевості і погоди, приступають до обрізки і формування декоративних дерев і кущів. Зарослі, загущені крони проріджують, видаляють пошкоджені і засохші гілки. Підрізають живоплоти, старі кущі омолоджують короткою стрижкою.

Обрізку кущів, у яких квіткові бруньки закладені в минулому році (бузок, спірея, форзиція, рододендрон і інші), проводять тільки після цвітіння.

У квітучих на однолітніх пагонах — укорочують кінці віток.

Якщо осінню не мульчували багаторічники, то після розтоплення снігу, розкладають навколо них перегній, торф, компост, перепрівші за зиму листя (шар 5 см). Ці ж матеріали розкидають навколо кущів, вздовж живоплотів.

В укриттях троянд і інших захищених від морозу рослин, роблять отвора для провітрювання. Звільнюють зв’язані вітки троянд, вейгел, форзицій і інших.

Розпочинають висів насіння айстр, петуній, левкою, духм’яного табака і інших однорічників. Ящики встановлюють на підвіконниках, або світлих засклених верандах.

Підготовлюють парники для вирощування розсади однолітників.

Оглядають рослини і живці, що були зимою прикопані, розпушують землю навколо них; до висадки на постійне місце і укорінення не підживлюють.

Для влаштування невеличких газонів, які дуже прикрашають присадибні ділянки, землю перекопують на глибину штика лопати, старанно вибирають камені, залишки крупного коріння і розрівнюють граблями. Насіння газонних трав розсипають по поверхні і неглибоко заробляють граблями. Потім землю злегка ущільнюють і поливають. Щоб уберегти насіння від птахів, газон на деякий час прикривають плівкою, або папером.

В кімнаті. Більшість рослин під впливом сонця і тепла починають рости, багато зацвітають. Полив збільшують і розпочинають підживлення.

Сильно витягнені за зиму пагони пеларгоній, фуксій, олеандрів, троянд, гібіскусів, традесканцій укорочують на 1/2 — 2/3 довжини. Обрізка стимулює утворення і розвиток нових сильних пагонів, а також цвітіння.

Окремі стебла використовують як живці. Їх укорінюють в кип’яченій воді кімнатної температури, або в сирому, чистому піску. Живці прикривають склом, або плівкою і встановлюють у захищеному від сонця місці. Після утворення коренів, рослини висаджують в невеликі горшки.

Березень — чудова пора для пересадки кімнатних рослин. На її необхідність вказують сильний ріст, маса коріння, що оплітають земляний ком, закисання землі в горшках. Якщо земляний ком обплетений коренями слабо, то пересадку слід відкласти.

Земляна суміш повинна бути пухкою, поживною і вологою. Нові горшки беруть діаметром на 2-3 см більшим від старих. Їх занурюють у воду, а старі очищають і кип’ятять. Пересаджені рослини (крім кактусів і інших сукулентів) рясно поливають так, щоб вода витікала аж у піддон; через годину її зливають. Кактуси починають поливати через 5-7 днів після пересадки, коли почнуть рости нові корені.

Молоді екземпляри пересаджують, або перевалюють щорічно, дорослі і крупні — через 2-3 роки, в залежності від їх віку і стану. Деякі швидкоростучі види (каладіуми, гібіскуси і інші) при необхідності перевалюють ще й літом (але не осінню).

При складанні земляних сумішей слід мати на увазі, що рослинам із тонкими і слабкими коренями (бегонія, глоксинія, геснерія, сенполія, папоротники і інші) необхідний легкий і пухкий субстрат із листяної, торф’яної землі, перегною і піску (3:1:1:1). Для культур з більш розвиненими коріннями (пеларгонія, кордиліна, клівія, фуксія, циперус, дифенбахія і інші) готовлять суміш із дернової, листяної землі, перегною, торфу і піску (2:2:2:1:1). Рослини із товстими і потужними коренями (пальми, гібіскуси, лаври) краще себе почувають у важкій землі з перевагою дернової землі і добавленням глини, торфу і піску.

Розпочинають розмножувати живцями троянди, жасмін, традесканції, фуксії, пеларгонії і інші.