Яскраві, соковиті кольори суцвіть дозволяють широко використовувати їх для створення красивих озерець на газоні, садити у постійні і переносні квітники, вирощувати їх, як горшечні рослини. Низькорослі сорти чудові у бордюрах, килимових квітниках. Середні і низькорослі чорнобривці — гарна прикраса для балконів і вікон. Рослини із довгою квітконіжкою можна використовувати на зрізку. Вони довго стоять у воді (8-15 днів) і особливо ефектні у простих, строгих вазах. Існує багато сортів і гібридів, які вирощують весною в горшках. При висоті 13-15 см їх суцвіття досягають в діаметрі 9-11см. При посіві у грудні квітучі екземпляри можна отримати в середині травня. Вони служать прикрасою для зимових садів і інтер’єрів.

Із-за присутності великої кількості ефірних масел, усі частини рослини мають своєрідний сильний, специфічний запах. Деякі види чорнобривців — тонколистий, малий — давно використовуються в парфумерній і харчовій промисловості.

Барвник, получений із квіток чорнобривця прямостоячого, містить цінні біологічно-активні речовини, які прикрашають і вітамінізують їжу.

Крім того, в цих рослинах виявлені флаваноїди, які володіють антисептичними властивостями. Вони знаходять застосування у медицині.

Тагетес (Tagetes) відноситься до сімейства астрових. Рід включає в себе близько 30 видів, в природі ростучих в Центральній Америці, в основному, в Мексиці. Це швидко ростуча, теплолюбна, посухостійка і невибаглива рослина. Вони полюбляють відкриті сонячні місця, але можуть добре розвиватися і рясно цвісти при невеликому притіненні. Для них підходять різні грунти, але кращі — плодючі, суглинкові, достатньо забезпечені вологою в першу половину літа. Рослини бояться заморозків: сходи гинуть при мінус 1°С, а дорослі рослини при мінус 2-3°С.

Якщо садити розсаду гарної якості, то чорнобривці цвітуть з червня до заморозків. Насіння висівають в першій половині квітня в теплицях, або парниках. При температурі 25°С сходи з’являються через 4-5 днів. Сіянці пікірують в фазі другого справжнього листка в ґрунт парника, або в ящики на відстані не менше 4-5 см (при рідкому посіві можна обійтись без пікіровки). Через 10-12 днів підживлюють повним мінеральним добривом. Перед висадкою в ґрунт, розсаду загартовують. На ділянку переносять після зникнення загрози заморозків у віці близько 40 днів. Високі сорти садять на відстані 25-35 см, середні -15-20 см, низькі — 10-15 см один від одного.

Чорнобривці, також, можна висівати і у відкритий ґрунт, коли мине загроза заморозків. Глибина висіву насіння 1,5-3 см. Сходи з’являються через 8-12 днів. Їх можна проріджувати, лишні сіянці можна використовувати як розсаду.

Коренева система чорнобривців мичкувата, сильно розгалужена. Коріння глибоко проникає в землю, мають здатність добре всмоктувати вологу і швидко відновлюватись при механічних пошкодженнях. Завдяки цьому рослини добре приживаються при пересадці навіть в період активного цвітіння.

Протягом вегетаційного періоду посадки поливають, підживлюють 1-2 рази повним мінеральним добривом, виполюють бур’яни, рихлять землю.

Велика заслуга чорнобривців — стійкість до шкідників і хвороб. Фітонциди, які виділяють листя, відлякують комах, в тому числі і тих, що знаходяться в землі. Тому чорнобривці являються добрими попередниками для таких культур, як гладіолуси, айстри, тюльпани і інші.