Садові троянди мають довготривалий період вегетації. В умовах лісостепу України він триває 197-231 день, а період росту пагонів — 138-162 дня. Протягом одного сезону у більшості сортів формуються три, а інколи чотири прирости пагонів, що характерне рослинам родом із півдня. Нормальне закінчення вегетації з характерним для рослин осіннім цвітінням і опаданням листя властиве не багатьом парковим трояндам. У більшості сортів листя опадають тільки після пошкодження їх морозом, або при інших несприятливих факторах. Закінчення вегетації визначається настанням стабільних від’ємних температур.

Зимостійкість рослин — явище складне і обумовлюється багатьма факторами структурного і біохімічного характеру. Для підготовки рослин до існування при понижених температурах потрібен визначений період і відповідні умови.

Низька зимостійкість і сильне підмерзання троянд спостерігається в зими з частими і довготривалими відлигами, що змінюються різким похолоданням, особливо у січні- лютому. При таких умовах, частково відновлюються ростові процеси, особливо під укриттям, внаслідок чого рослини ослабляються і гинуть.

Сортові троянди — теплолюбна культура, і в більшості районів України їх слід на зиму укривати. Без укриття троянди можуть зимувати лишень на півдні Криму.

Крім факторів погодних умов і способу зимового укриття, великий вплив на зимостійкість троянд мають агротехнічні заходи, які проводяться в літньо-осінній і зимовий періоди. Підготовку троянд до зимівлі рекомендується розпочинати задовго до настання морозів. Уже в кінці серпня необхідно припинити рихлення і полив землі, обмежити обрізку пагонів. На кущі слід залишити декілька плодів — це забезпечить краще визрівання рослини. Незначне число плодів майже не впливає на продуктивність цвітіння, а двох-трьох скелетних пагонів, що збереглися в зимовий період, достатньо для розвитку куща в наступному сезоні.