Багато квітникарів-аматорів вирощують у себе в кімнатах цитрусові, виноград, хурму, гранат і інші плодові культури. Вирощування подів на вікнах приносить велике задоволення. Дуже цікава, для вазонової культури, плодова рослина – інжир. Він не вибагливий до умов навколишнього середовища і доглядати за ним просто.

Інжир – винна ягода, смоківниця, або фігове дерево відноситься до сімейства тутових, до того ж самого роду, що і кімнатний фікус. Ця деревоподібна рослина росте у субтропіках. Перед зимою інжир скидає свої великі, знизу опушені, зверху жорсткі листя. Маленькі квіточки зібрані у суцвіття. Це дводомна рослина. На одних екземплярах находяться суцвіття тільки з жіночими квітками (фіги), на другиз – з чоловічими (каприфіги). Запилює квіти маленька оса – бластофага. Після опилення утворюються смачні плоди. Є велика група сортів інжиру, яка не потребує переносу пилка з чоловічих рослин і зав’язує без насіннєві плоди на жіночих рослинах. Тільки такі екземпляри і придатні для вирощування в кімнатах.

Основний спосіб розведення інжиру – весняно-літнє живцювання. Живці  легко укорінюються в сирому піску і, навіть, у воді. Уже на третій рік вони вже можуть плодоносити. Нарізають їх з маточних плодоносних рослин. Придатні і пагони після обрізки. Живці обприскують теплою водою і прикривають зверху склом, або поліетиленовою плівкою. Щоб прискорити укорінення, можна використовувати стимулятори. Молоді рослини декілька раз перевалюють, по мірі заповнення корінцями земляного кома. До землі інжир невимогливий, але краще себе почуває в суміші листяної, компостної, дернової землі і піску (2:2:1).

Від правильного догляду залежать строки плодоношення, регулярний урожай і якість плодів. Інжир росте швидко, а умови освітлення у кімнаті нерівномірні, тому, що створити не загущену і красиву корону, необхідно формувати рослину обрізкою. Основна маса плодових бруньок утворюється на цьогорічних пагонах. Інжир повинен мати невеличкий штамб з п’ятьма основними вітками. Коли укорінений живець досягає 15 см, прищикується вершечок. У наступному році, бокові пагони укорочуються на 1/3 довжини. Із сплячих бруньок почнуть появлятися бокові пагони. З них залишають 3-4 гілки, розміщені рівномірно. В подальшому видаляють гілки, які ідуть вглиб, або паралельно. При появі пасинків їх прищипують. Інжир стійкий до посухи, але весною (березень), коли закінчується період спокою і він починає активно рости, йому потрібно багато вологи, тому землю потрібно підтримувати у цей час вологою. Добре реагує інжир на обприскування листків водою. В кінці літа, коли починають дозрівати плоди, потрібно поступово зменшувати полив, тому що через надлишок вологи плоди будуть мати водянистий смак і можуть, навіть, розтріскуватись. Коли рослина починає скидати листя (кінець жовтня – початок листопада) поливають один раз у 3-4 дня.

Зимою інжир краще утримувати в приміщенні з температурою від 0 до 5. Не можна допускати сильного пересихання земляного кома, бо рослини можуть загинути.

Для нормального росту і розвитку інжиру потрібні підживлення. Для цього можна використовувати готові мінеральні квіткові суміші для підживлення. Крім того, необхідно давати і органічні добрива, наприклад настій коров’яка (1:10). Підживлювати потрібно один раз в 10 днів з моменту розпускання листків і до плодоношення.

Хворобами і шкідниками інжир уражається мало.