Слово стратифікація перекладається з латинської “робити шар”. Насіння кісточкових, зерняткових, горіхоплідних та інших культур проростає дуже повільно і нерівномірно, а часто й зовсім не дає сходів. Для покращення умов проростання його стратифікують у шарі піску, торфу, моху, тирси, або вермикуліту. Насіння заздалегідь замочують на 10 — 24 години у воді кімнатної температури і вже після цього перекладають шаром зволоженого стратифікаційного матеріалу товщиною 2 — 5 см, або перемішують у співвідношенні 1 : 3. Стратифікацію можна проводити в різному посуді, але обов’язково забезпечити добру аерацію (провітрювання) і дренаж. Строк стратифікації насіння яблуні 60 — 70 днів, груші — 45 — 60 днів при температурі 0 — 5 °C, дикої черешні, аличі, персика, антипки 90 — 110 днів при 0 — 4°, а теплолюбних абрикоса і мигдалю при 3 — 8° 20 — 30 днів. Особливої уваги потребує пророщування насіння з щільною оболонкою і те, що дуже довго не проростає (калина, кизил, глід, ялівець). Таке насіння 80 — 90 днів слід тримати при температурі 20 — 25 °C, а потім такий же строк при 0 — 8 °C. Таким чином, щоб висіяти насіння цих порід у квітні, потурбуватись про їх пророщування слід вже у жовтні — листопаді. Може статись і так, що насіння накільчилось, а ґрунт ще не поспів. У цьому випадку його виставте в холодильник, льодовню, або закопайте у сніг з таким розрахунком, щоб температура там була 0 °C.