Велику цінність для зимових садів, озеленення житлових і промислових приміщень мають драцени. Вони оживляють і прикрашають інтер’єр своїми оригінальними строкатими листями, особливо в зимовий період, коли мало квітучих рослин, нормально переносять сухе повітря квартир, короткочасне зниження температури, не вибагливі до освітлення.

Наукова назва роду в перекладі з грецької означає «самиця дракона».

Про походження такої назви розповідає індійська легенда. У давнину дракони і слони постійно ворогували один з одним. Одного разу, після чергового страшного кровопролитного бою, поранені слон і дракон звалилися поруч, стікаючи кров'ю. Їхня кров змішалася і на цьому місці виросло перше драконове дерево. Як відомо, смола драконового дерева має червоний колір.

Рід драцена (Dracena) налічує близько 150 видів. По сучасній класифікації він відноситься до сімейства агавових (ранше входив до сімейства лілійних). Родом драцени походять із тропічної Африки і прилеглих районів (Канарські острови). В більшості випадків це стрункі, вічнозелені рослини з одерев'янілим стеблом і гарними, подовженими листками.  Деякі види, в природніх умовах - дерева 10 - 18 метрів висотою і до 2 метрів діаметром. Серед них є не тільки декоративні, але й технічні культури. Так, сама висока драцена - “драконове дерево” (D. draco) виділяє яскраво-червоний смолистий сік (“драконова кров”), який в древності застосовувався в медицині для виготовлення лікарств, а зараз використовують в лако-фарбовій промисловості.

Із декоративних видів особливо цінна драцена запашна (D. fragrans). На батьківщині рослина досягає висоти 6 м.

Драцена запашна - невеличка трав’яниста рослина висотою 30 - 45 см, з 20 - 25 листками. Стебло гладке, 1,5 - 2 см в діаметрі. Листя 35 - 40 см довжиною, 7 - 9 см шириною.

В наших умовах 2 -3 літні драцени цвітуть ранньою весною. Квіти дрібні, білувато-кремові, слабо духм’яні, зібрані у віничок; квітконіжки 25 - 35 см висотою; насіння зазвичай не зав’язується. Після цвітіння декоративність рослин знижується: утворюються більш дрібні листки, викривлюється стебло. Тому доцільно на маточниках видаляти суцвіття під час бутонізації.

Драцени краще ростуть на добре освітленому місці, однак їх слід захищати від прямих сонячних променів.

В кімнатах всі види драцени розмножують вегетативно - живцями. Весною, або на початку літа з маточної рослини  зрізають верхівку 12 - 15 см висотою, нижні 3 - 4 листки, для зручності видаляють. Підготовлений живець садять в горшок об’ємом 0,5 л, наповнений сфангумом, піском. Через 1 - 1,5 місяця утворюються корені, рослини пересаджують в літровий горшок з поживною сумішшю. До кінця року отримують повноцінний, здоровий екземпляр.

На стеблі, з якого зрізали верхівку, із сплячих бруньок розвиваються бокові пагони, які зрізають і теж укорінюють.

Землю для драцен готують із дернової, листяної землі, торфу і піску (4:2:1:1).

Драцени ростуть швидко, тому літом їх необхідно регулярно, не рідше 1 - 2 раза в місяць, підживлювати. Поливають драцени зимою 1 - 2 раза в тиждень, по мірі підсихання земляної грудки, а літом - через 1 - 2 дня.