Одні із самих давніх спогадів про культуру тюльпанів зустрічаються в староперсидських байках XI– XII століття. Як вважають дослідники, Персія і була тією країною, де почали культивувати тюльпани. Їх назва походить від персидського слова «толибан» - тюрбан, і дана йому, напевне, за подібність квітки із східним головним убором.

Вперше займатись селекцією цих цибулинних рослин стали в Турції, де щорічно в багатьох містах відзначались свята тюльпанів. В такі дні всюди звучала музика, будинки украшали квітами і влаштовували святкову ходу.

Тюльпани були привезені в Європу із Константинополя послом австрійського імператора Фердинанда I Огьє де Бесбеком. Цибулини ще нікому не відомої тут рослини в 1554 році передали Венському саду лікарських рослин, де директором в той час був К. Клюзіус. З його допомогою багато культур, в тому числі і ця, розпоширились по країнах Європи.

В Голоандію тюльпани попадають завдяки тому ж Клюзіусу, якого в 1569 році запросили на роботу в знаменитий Ботанічний сад міста Лейдена. На початку XVII століття розведення тюльпанів стає модним захопленням. Це дороге на той час заняття могли собі позволити лишень багаті люди. З роками воно прийняло такий розмах, що увійшло в історію під назвою «тюльпаноманія». Ажіотаж досяг піку в 1634 – 1637 років, коли ціни на нові сорти складали неймовірні суми. Туристам в Амстердамі і сьогодні екскурсоводи неодмінно показують великий будинок в центрі міста, який був куплений за 3 цибулини тюльпана, про що свідчить збережена до наших днів купча. Цибулини рідкісних сортів прирівнювались по вазі до ціни дорогоцінних металів.

Щоб припинити спекуляцію, правління Голландії видало спеціальний указ, де встановлювались тверді ціни, а з лютого 1637 року був випущений перший офіційний каталог.

Стилізована квітка тюльпана в XVII столітті стає товарним знаком багатьох підприємців. Та і зараз, у фірмінних бланках Голландії можна зустріти його зображення.

Захоплення цими квітами не обійшло і інші країни. У Франції в період правління Людовіка XIV серед придворних дам стало модним прикрашати свої костюми живими тюльпанами самих дорогих сортів. Королівські ювеліри виготовляли сережки, кулони, підвіски і брошки, що імітують форму вишуканої квітки тюльпана. Її використовують для чугунного лиття огорож замкових будов, посуду. Гірляндами із живих рослин прикрашали в свята замки і будинки знаменитостей. Красиву квітку тюльпана увіковічнили в скульптурі і живописі: Рубенс створив портрет дружини в парку із тюльпанами, на полотні Брейгеля із властивим йому гумором відображений розквіт тюльпаноманії.

З часом страсті уляглись, але і по цей день інтерес до цієї культури не згасає. Завдяки заядлим колекціонерам вдалось зберегти до наших днів багато рідкісних сортів, наприклад  BlueFlag (1750), Perfecta (1750), Café Brun (1840). Цікаво, що форма, забарвлення пелюсток таких сортів мало змінювались протягом часу.

В наш час в Голландії є парк, створений в 1949 році по бажанню графа Ван Линдена і розміщений між Харлемом і Лейденом, де вирощують, колекціонують і презентують відвідувачам тюльпани. Було вирішено, що любий прибуток, получений від Кейкенхофа (так називається цей сад), піде на подальше розширення посадок. І тепер тут розмістилося саме справжнє царство тюльпанів, «атракціон квітів» - як про нього говорять, яке трудно знайти десь інде. Відвідувач бачить ці прекрасні квіти в самому кращому стані незалежно від сезону і погодних умов.

В Росію садові тюльпани попали із Голландії на початку XVII століття. Довшим часом вони були доступні тільки заможним людям. В кінці XIX століття починається промислове розведення цих цибулинних на побережжі Кавказу. Зараз в нашій країні тюльпани – одна із самих популярних культур, яка роз поширена по всій території держави.