Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить:- Людино, підожди !
О, підожди, людино, будь ласкава.
Не всі, не всі, хоч ягідку облиш !
Одна пташина так мене просила !
Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.
І просто осінь щоб була красива.

                                                       Ліна Костенко

У медичних рукописах XVI -  XVII сторіччя можна зустріти записи на зразок такого: «Вода цвіту свороборинового рани заживлює, свербіж виводить, рані не дає розповсюдитись ні в довжину, ні в ширину…» Що ж це за дивовижна рослина, про яку наші предки були такої високої думки? Виявляється, що це шипшина. Раніше на Русі її називали свороборинником, а вже потім, мабуть, за шипи, назвали шипшиною. Не лише наші предки знали про цілющі властивості шипшини. Вчені встановили, що понад 4 тисячі років до нашої ери люди користувались ліками з шипшини.

У Карпатах зустрічаються до 15 видів різноманітних шипшин. Найрозповсюдженіша -  шипшина собача. В народі її ще називають ружа, свербак, свербивус.

Шипшину знає кожен. Хто в дитинстві не коловся безжальними шипами цієї лісової красуні? Хто не смакував її плодів, не пив славнозвісний шипшиновий чай? Невисокий кущ з гнучкими аркоподібними гонами, крупними, загнутими вниз шипами.

Листя й молоді корінці шипшини вживають для заварювання чаю. Цей чай не простий. Його рекомендують при шлунково-кишкових хворобах, гіпертонії, хворобах серця, запаленні сечового міхура. А який чудовий запах має чай! Візьміть з десяток свіжих корінців шипшини і кілька її листочків, помийте, а потім кип’ятіть 5-10 хвилин.

Цвіте шипшина пізніше багатьох інших розових. Лише у червні розпускаються  її білі, або рожеві квіти. З пелюсток виготовляють наливки, запашну туалетну воду. Квіти шипшини дуже декоративні. Максим Рильський писав: «Шипшини й пісні не віддам нікому!»

Пригляньтесь до квітучого шипшинового куща, і ніжні рожеві барви квітів зачарують вас. Мабуть, кожен тепер знає, що «цариця квітів» троянда виникла внаслідок селекції диких шипшин.

Плоди шипшини достигають у вересні. Вони досить солодкі на смак, але тверді. Після перших морозів м’якшають і стають ще смачнішими. Славляться ці плоди аскорбіновою кислотою, вміст якої становить 2-3 відсотки. Завдяки вітаміну С, плоди шипшини заготовлюються промисловими організаціями. Збирати їх треба у вересні – жовтні. Потім плоди сушать в затіненому місці протягом 7-10 днів. Крім аскорбінової кислоти, плоди шипшини містять до 18 відсотків цукрів, 4, 5 відсотка дубильних речовин, лимонну кислоту, вітаміни B_2, Р, каротин, пектини, різні солі. Плоди шипшини використовуються у медицині у вигляді настоїв, екстрактів, сиропів. Важко переоцінити аромат і смакові якості шипшинового чаю. Можна виготовляти з плодів шипшини соки, киселі, маринади, повидло.

До ґрунту і вологи шипшина мало вибаглива. Живе до 100 років і росте швидко. Лісові птахи і звірі взимку завжди тримаються біля кущів шипшини: плоди і насіння її – один з найважливіших кормів.