В кімнатах часто можна побачити красиву вологолюбну рослину – циперус (родина осокових). Це трав’яниста багаторічна рослина із трикутним стеблом, що закінчується розлогою «парасолькою» із листків. Молоді стебла прямостоячі, але по мірі старіння вони робляться наклонні, і рослина виглядає як невеличкий острівець із пальмами.

Батьківщина його – тропічна Африка. Як культурна рослина, циперус був відомий ще в стародавньому Єгипті, Палестині, Сирії і навіть в Італії і Південній Сицилії, де він  і одичав.  Його зарослі ростуть по берегах річок, утворюючи зелені стіни висотою 5-6 метрів, котрі тягнуться на багато кілометрів. Інколи такі зарослі перегороджують русла великих річок і мішають судноплавству. Єгиптяни із стебел цієї рослини виготовляли папірус, що замінював папір. Кореневище циперуса використовувалось як їжа в сирому і піджареному вигляді.

У кімнатній культурі широко розповсюджений не дуже великий циперус очереднолистний (Cyperusalternifolius), що досягає 1 метра у висоту, з неприглядними квітками зібраними в колоскоподібні суцвіття, розміщені на кінцях стебел і в пазухах листків.

Циперуси часто використовують для прикраси акваріумів, в цьому випадку горшки з рослинами повністю занурюють у воду. Інтересно, що корені циперуса здатні очищати воду від муті. Якщо ж акваріума нема, то горшки ставлять в глибокі піддони з водою.

Розмножують циперус очереднолистний діленням кореневища, живцюванням і насінням. Зазвичай ділять рослини під час пересадки весною (березень, квітень). Циперус добре росте на різноманітних грунтах. Можна використати для циперуса таку землю: дернова, перегній, пісок (4:2:1), або дернова, перегній, торф, пісок (4:1:1:1).

При живцюванні зрізають стару верхушку і розміщують її у вологому піску, або просто кладуть у воду. Із бруньок в пазухах листків з’являються пагони і корені. Молоді рослини садять в землю.

Вирощування із насіння в кімнатах більш складніше і важче, супроводжується цілим рядом труднощів, сіянці розвиваються досить повільно і потребують ретельного догляду.

У великих акваріумах, а ще краще в оранжерейних умовах в спеціальних басейнах на світлому і сонячному місці прекрасно розвивається справжній єгипетський папірус (C. PapyrusL.), що досягає в таких умовах 2-3 метрів висоти. Ця дуже декоративна рослина здатна прикрасити любу водойму. Краще всього папірус розвивається в оранжереях при температурі літом близько 30º С. Деякі садоводи рекомендують  на зиму давати тимчасовий відпочинок рослині, виймаючи її з басейну, скорочуючи полив і понижуючи температуру.

В лютому рослину пересаджують в нову земляну суміш і погружають горшки у воду.

В оранжереях папірус розмножують діленням кореневища, або насінням. Із насіння вирощувати рослини зручніше, за 5-6 місяців сіянці досягають висоти 1-1,5 метра. Насіння слід посіяти в кінці лютого – початку березня, злегка вдавивши у землю і поставити у піддони з водою. Земля для посіву складається із торфу, дернової землі і піску. Утримують в теплому місці.