На сируватих гірських лугах і трав’янистих пагорбах, по полянам букових і соснових лісів, в субальпійському і альпійському поясах Криму, Кавказу, на Балканському півострові і в Ірані росте багаторічник вероніка тирличева (veronica gentianoides vahl). Назву «тирличева» вона получила із-за шкірястих, блискучих темно-зелених ланцетовидних зимуючих листків, таких як у тирлича (Gentiana). Прикореневі листки зібрані в розетку, а на стеблах вони маленькі.

Блакитні, іноді білуваті квітки з темно-синіми прожилками зібрані в пухкі ггроноподібні багатоквіткові суцвіття, якими закінчуються прямі пагони висотою 20 – 60 см.

Завдяки поступовому розпусканню квіток у суцвітті (спочатку нижні, потім верхні) період цвітіння триває близько місяця, зазвичай із травня до початку червня. В прохолодну погоду термін цвітіння збільшується, а в суху і теплу – зменшується.

Вероніку тирличеву краще садити на відкритих сонячних місцях. Можна використовувати її для прикрашення клумб в одиночних посадках і групами.

На поживній землі вероніка розростається особливо сильно, але добре росте і на глинистій з добавленням невеликої кількості торфу.

Догляд за нею не важкий і полягає в своєчасному виполюванню бур’яну і внесенню добрив через кожні 2 роки.

Розмножують вероніку насінням і діленням (краще весною) великих кущів. Насіння висівають у вересні прямо в землю.