Квітникар старається створити для кожної із декоративних рослин в саду найбільш сприятливі умови. Допомогти в цьому може вивчення мікроклімату – тобто умов в кожному куточку саду.

Перш за все мікроклімат саду визначається його розташуванням. Наприклад, ділянки, розміщені на південному, південно-західному чи південно-східному пагорбі, будуть краще прогріватися, чим розміщені на північному. Південні схили отримують значно більше  сонячного тепла. Це визначає велику різницю в термінах початку робіт з рослинами, що ростуть в таких різноманітних умовах. Тому можна ввести такі терміни, як «пізнє» і «ранє»,  для тих ділянок саду, які відповідно розміщені на півночному чи південному схилі. «Ранніми» також можна називати ділянки, розміщені в підвищеннях рельєфу, в той час, як у низинах земля буде прогріватися повільніше, і рослини будуть відставати у розвитку.

Хоча, ділянки, які прогріваються швидше, більш привабливі для багатьох рослин, тут їм може загрожувати інша небезпека. Раннє цвітіння, що починається із першим промінням сонця, може бути знищене заморозками, чого не трапиться із тими культурами, які зацвітають пізніше на північних і низинних ділянках (також вони і довше цвітуть).

Ділянки, що лежать в пониженнях рельєфу, часто потерпають від нічних холодних туманів. Це стається тому, що повітря, яке піднімається із землі, остигає вночі, і коли все навколо спокійно і нема вітру, частинки вологи згущаються, робляться важкими і збираються біля підніжжя пагорбу, в самій низькій частині біля першої зустрічної перешкоди. Тому у великому саду не рекомендується ставити суцільну огорожу на всю ширину пагорба. Краще ставити несиметричні щити, або садити по кілька екземплярів густих кущів і дерев. Для таких огорож можна порекомендувати барбарис, спірею, ялівець.

Дерева, які ростуть на ділянці, суттєво впливають на вологість повітря. Доказано, що в саду, який знаходиться під захистом дерев, вологість повітря вища, чим на відкритому місці, приблизно на 6%. Тому більш вологолюбні культури слід висаджувати під покривом дерев, або кущів.

Але при цьому слід враховувати, що деякі дерева (особливо сосна, береза) настільки сильно поглинають вологу із землі, що в безпосередній близькості від їхніх стовбурів часто створюються досить сухі діляночки. Тут рекомендується висаджувати низькі, повзучі, засухостійкі рослини – седум, тмін, а на більш притінених – барвінок.

Велику користь для вирощування чутливих до заморозків рослин може відіграти посадка їх біля стін.  Посадив рослини біля стін на південній, східній і західній сторонах, легко захистити їх від весняних, або осінніх заморозків за допомогою поліетиленової плівки.  Деякі рослини, що люблять тінь, можна садити із північної сторони. Особливо добре получаються в пристінній культурі ніжні виткі рослини (клематиси), кущі із направленим ростом, або фруктові дерева.

Але встановлюючи стінку в тому чи іншому положенні, щоб мати теплу ділянку з південної сторони, слід прийняти до уваги і то, що стіна ця обов’язково буде давати тінь, - відповідно, на цій ділянці довше буде зберігатися низька температура. Прийдеться підбирати для неї невибагливі рослини, що добре ростуть у тіні, такі як папоротники, копитень і інші.

Не слід забувати, що на ділянках, добре захищених від вітру і освітлених сонцем, створюються сприятливі умови для розвитку не лише рослин, а й шкідників і хворіб.

На таких ділянках слід особливо уважно слідкувати за рослинами і проводити профілактичний обробіток.