Співучі пташки не тільки прикрашають сади і парки, наповнюють їх неповторною музикою природи, але й вірно служать людям, надійно очищаючи дерева, кущі, трави, квіти від шкідливих комах.

В садах і на присадибних ділянках мешкає багато різних птахів. Деякі із них, наприклад шпаки, охоче поселяються всюди. Інші – більш вибагливі, щоб їх принадити, потрібно створювати на ділянці умови, подібні до природнім.

Просто із пташками, що роблять свої гнізда в дуплах. Достатньо завчасно, зимою, або ранньою весною, розвісити на деревах, або жердинах шпаківні, дуплянки, синичники. Птахи, після прильоту, поселяться там і будуть виводити пташенят.

Ось кілька птахів, що прилітають до нас на літо з теплих країв:

Аудіо.

Горихвістка звичайна – невеличка красива пташка (довжина до 14 см). У самців голова і спина попелясто-сірі, чоло біле, крила бурі. Хвіст, грудинка і боки іржаво-червоні, горло, зоб, щоки, дзьоб і лапки – чорні. Самка забарвлена менш яскраво. Мешкає горихвістка в мішаних і листяних лісах, парках і садах – всюди. Прилітає в травні, відлітає у вересні. Гнізда робить в дуплах, синичниках, дуплянках.

Співати починає задовго до сходу сонця (зазвичай в 2 годині ночі). Горихвістка, між іншим, копіює уривки із пісень інших птахів, і завжди компонує їх по різному.

До пізнього вечора знаходиться в постійному русі, «кланяється», швидко і часто махає хвостом (він ніби горить).

Аудіо.

Соловей східний – непримітна пташка довжиною до 19 см. Пір’я зверху оливково-буре, черевна сторона білувато-сіра, на зобі строката, сірувата пляма, крила темно-бурі, хвіст іржаво-бурий. Очі великі, чорні. Соловейки прилітають до нас в середині травня, коли з’являються молоді листочки на деревах і кущах, відлітають на початку вересня. Вештаються на нижніх гілках і землі. Сидячи, часто проводять хвостом уверх, вниз і в сторони.

Важко словами передати спів цього кращого соліста пташиного царства. Особливо тривало солов’ї співають вечором і ранком, а деякі самці – всю ніч.

Ці скритні пташки мешкають в густих заростях кущів, поблизу води. Тим, хто бажає слухати у себе солов’їв, потрібно в одному із куточків ділянки влаштувати водойму, потім посадити навколо черемху, вільху, бузину, вербу, малину. Гнізда солов’ї влаштовують в заростях, низько над землею.

Аудіо.

Варакушка (синьошийка) – невеличка (до 15 см) яскраво забарвлена пташка, мешкає в тих же місцях, що і солов’ї. У самців верхня сторона тіла і крила – земляно-бурі, нижня – сірувато-біла з бурим відтінком по боках. Хвіст темно-рижий з більш світлими плямами в основі. Горло лазурно-голубе з яскравим іржаво-рижою, або білою плямою посередині. Голубий колір переходить внизу в чорний напівошийник, окаймлений рижою полоскою. Надочні полоски (брови) світлі. Дзьоб і очі чорні.

Прилітає в травні, відлітає у вересні. Гніздо будує на землі, в густих зарослях кущів, малини, кропиви, поблизу води.

Аудіо.

Вільшанка (зарянка) – невеличка пташка (довжина до 16 см), з м’яким пір’ям і жовтувато-червоною грудкою. Горло і чоло забарвлені так же, спинна частина тіла оливково-сіра. Прилітає в квітні, а відлітає пізньою осінню – в жовтні і навіть листопаді.

Співає від ранкової зорі до пізнього вечора.

Гніздо робить на землі, в траві, в мосі, або низько в кущі. На ділянці поселяється в заростях малини, аронії, спіреї.

Аудіо.

Вівчарик весняний – маленька пташка (довжина 11-14 см). Основне забарвлення блідо-жовте, спинка оливково-сіра, нижня частина грудки і живіт – білі. Дзьоб темний, злегка жовтуватий біля основи.

Прилітає на початку квітня, відлітає у вересні. Мешкає в розріджених змішаних і листяних лісах, в садах і парках. Гніздо у формі півкулі з кришкою будує на землі, інколи на відкритому місці біля якого-небудь горбичка серед трави.

Аудіо.

Славка чорноголовапохожа на солов’я, відрізняється від нього чорною, або коричневою «шапкою» і меншими розмірами (довжина до 15 см). Прилітає в травні, відлітає у вересні. Гніздо будує невисоко над землею (1-2 м) в кущах.

Аудіо.

Сорокопуд-жулан – доволі крупна пташка (довжина до 19 см) із загнутим чорним дзьобом. Голова, задня частина шиї – попелясто-сірі, верхня сторона тіла буро-рижа. Хвіст, крила і широка полоса, що йде від вуха до дзьоба через око – чорні. По боках хвоста білі полоси. Щоки, горло і надхвістя – білі, нижня сторона блідо-рожева.

Прилітає в травні, відлітає у вересні. Мешкає в основному по кущах біля полів, в садах по живоплотах. Частіш за все сидить на верхів’ї куща, або проводі і видивляється собі здобичу – коників, жуків, крупних гусениць, ящірок, жаб, мишей і навіть маленьких пташок. Спійману жертву жулан убиває ударом дзьоба і наколює на гострі колючки кущів. Потім її поступово з’їдає.

У цього маленького, співучого хижака немає своєї пісні, зате він може копіювати голоси інших пташок.

Гніздо будує в густих заростях, невисоко над землею.