Горіхоплідні культури

горіхи

До цієї господарської групи плодових віднесені рослини, що дають плоди з сухою дерев’янистою оболонкою та їстівним ядром. В Україні можуть рости волоський (грецький) горіх, ліщина, фундук, а в Криму також мигдаль, фісташка, пекан і їстівний каштан. Загальне в плодах горіхоплідних – високий вміст жирів – 60 – 75 % і білка 13 – 25 %. Більшість з них теплолюбні рослини. Залежно від кліматичних умов у любительському саду бажано мати кілька дерев чи кущів «фабрики калорій» - так іноді називають горіхи через їх високу калорійність.

Волоський (грецький) горіх

волоський горіх

Рослина походить з Середньої Азії та інших місць, що прилягають до Тянь-Шаню, а грецьким в нас його називають тому, що познайомились наші предки з смачними горішками завдяки грецьким купцям. В Україні більше поширена назва волоський горіх. Вона йде від давньої назви Румунії – Валахія, звідки свого часу горіх потрапив до Києва, де його спочатку вирощували в монастирських садах, а потім в інших місцях.

Рослина ця унікальна. У стиглих горіхах вміст жиру перевищує 75%, а білка – 18 – 20%. За калорійністю вони переважають кращі сорти свинини. В недоспілих плодах вміст вітаміну С вищий, ніж у плодах шипшини і смородини чорної.

Підкреслимо, однак, що основний лікувальний засіб горіхового дерева – його листя. Воно має чудовий запах, в ньому міститься велика кількість дубильних речовин, ефірної олії, каротину, вітамінів. Збирати їх бажано в червні, коли вони ще не загрубіли і містять найбільше корисних речовин, сушити невеличкими шматочками і зберігати і зберігати в темних мішечках, або склянках. Відвари і настої корисні при авітамінозах, атеросклерозі головного мозку, як проти проносне.  Вони знижують вміст цукру в крові, надають їй здатність зсідатися. Відвари з плодових оболонок  корисні при діатезах, як глистогінний засіб, а також зовнішньо для лікування екземи і вугрів.

Дерево горіха високе, з красивим запашним листям, дуже декоративне. Його мало пошкоджують шкідники і уражають хвороби, бо воно відлякує мух та інших шкідливих комах завдяки вмісту в листі фітонцидів. Воно дуже довговічне – на Землі є дерева віком 500 – 1000 років. Перш ніж висаджувати горіх, ретельно виберіть місце, зважте, що воно буде високим і розлогим і служитиме кільком поколінням людей.

Виділяють такі групи грецького горіха: великоплідні; тонкокорі (Шкільний, Паперовий, Ювілейний, Тонкошкаралупний); гроно видні (Ідеал, Гроновий, Коржеуцький); твердо шкаралупі та мигдалеподібні.

В Україні в промислових садах горіх вирощують в Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях. Всі сорти районовані  в Україні, народної селекції. Найбільш поширений з них Паперовий і Гроновий, а Бомба вирощується лише в Івано-Франківській і Чернівецькій областях.

 Особливу увагу слід звернути на сорт Ідеал. Він росте невисоким, швидко вступає в пору плодоношення, дерева його морозостійкі. Плоди розташовані не поодинці, а гронами.

Проте наука на місці не стоїть, селекціонери виводять нові сорти волоського горіха.

Ліщина

Ліщина звичайна – лісова жителька, що витримує значне затінення завдяки своєрідній будові листя і його розташуванню. Тому кущ ліщини слід викопати десь в лісі і висадити в саду, бодай і в дещо затіненому місці. Горіхів, щоправда, виросте не так вже й багато, але вони принесуть багато радості дітям. Та й кущ ліщини прикрасить подвір’я – рано навесні ліщинові сережки, злегка погойдуючись, сповістять, що вже весна, пора перших теплих днів.

Крім того, ліщина – цілюще дерево. Заготовлене навесні молоде листя – добрий засіб для лікування гіпертрофії передміхурової залози, напаром кори лікують варикозне розширення вен. Горіхи вживають від сечокам’яної хвороби, а з медом – від ревматизму.

Фундук

фундук

Це теж ліщина, але із значно більшими горішками, а тому цю горіхоплідну рослину називають ліщиною крупною, або горіх ломбардський – від назви області в північній Італії, де особливо він поширений. В нього тонка шкаралупа, а ядро становить 65% маси горіха. Сорти цієї рослини в Україні вирощують в Кіровоградській (Степовий 83, Шедевр) і Одеській (Болградська новинка, Ганджа) областях.

Мигдаль

мигдаль

Ті, що відпочивають в Криму, майже завжди серед інших дарунків півдня привозять на гостинець горішки мигдалю. Ядро їх солодкувато-гірке, приємне на смак. Вони діють як легке проносне, а також легкий болезаспокійливий засіб. У період цвітіння дерево дуже ошатне з ніжними біло-рожевими квітками і ланцетним листям.

Вирощують його лише в Криму, де поширені сорти Десертний, Нікітський 62, Нікітський 2240, Прибережний. В областях, що прилягають до Криму, в любительських садах слід мати кілька дерев мигдалю. 

Поділитись: