Конвалія
Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.
Та недовго навтішалась
Конвалія біла, –
І їй рука чоловіча
Віку вкоротила.
Ой понесли конвалію
У високу залу,
Понесла її з собою
Панночка до балу.
Ой на балі веселая
Музиченька грає,
Конвалії та музика
Бідне серце крає.
То ж панночка в веселому
Вальсі закрутилась,
А в конвалії головка
Пов'яла, схилилась.
Промовила конвалія:
«Прощай, гаю милий!
І ти, дубе мій високий,
Друже мій єдиний!»
Та й замовкла. Байдужою
Панночка рукою
Тую квіточку зів'ялу
Кинула додолу.
Може, й тобі, моя панно,
Колись доведеться
Згадать тую конвалію,
Як щастя минеться.
Недовго й ти, моя панно,
Будеш утішатись
Та по балах у веселих
Таночках звиватись.
Може, колись оцей милий,
Що так любить дуже,
Тебе, квіточку зів'ялу,
Залишить байдуже!..

              Леся Українка

Садову конвалію для вигонки, зазвичай використовують після трьохрічного вирощування у відкритому ґрунті. При правильній агротехніці можна скоротити цей термін до 2 років. Успішна вигонка залежить від вміння виростити посадковий матеріал у відкритому ґрунті.

Розмножуються ці рослини вегетативно – діленням кореневищ.  Кожна окрема частина кореневища із брунькою і корінцями здатна давати самостійну рослину. Квіткова брунька утворюється на третій рік.

Особливо важливо вибрати місце для плантації. Воно повинно бути відкритим, або злегка притіненим. Земля краще легка, поживна, з великою кількістю перегною, не дуже волога, повітропроникна, з добрим дренажем. На важких ґрунтах рослини розвиваються погано, дають мало коренів. До такої землі слід добавляти пісок, торф, перегній, компост, або інші органічні добрива.

На сирих, холодних і сильно затінених ділянках у рослин буйно розвиваються листя, але цвітіння буває слабким і пізнім. З таких місць рослини для вигонки не годяться. На відкритих ділянках ріст закінчується швидше і раніше утворюються повноцінні, добре сформовані бруньки.

Викопують конвалію після повного відмирання листків, приблизно в кінці вересня – початку жовтня. В залежності від погодних умов терміни можуть зміщуватися. Викопані рослини слід розсортувати по розміру бруньок і коренів (великі, середні, малі). Для вигонки відбирають кореневища з крупними бруньками, а решту висаджують в грунт на дорощування.

Конвалія з дуже слабкими ростками, але сильно розвиненим кореневищем, при вигонці зазвичай  дає квіти поганої якості і їх краще використовувати для посадки у відкритому ґрунті.

Сортування дозволяє отримати для вигонки більш однорідний матеріал і спрощує догляд. Сортувати слід в тіні, не допускаючи підсихання коренів.

При посадці краще коріння укорочувати до 8 – 10 сантиметрів. Довгі корінці загинаються, і це негативно відбивається на приживанні. Якщо ділянка добре дренована, можна висаджувати конвалію  на рівній поверхні, стрічками (по 6 рядків) з відстанню між рослинами 5 см, між рядками – 20 см і між стрічками50 – 70 см. На сирих ділянках влаштовують грядки.

Кусочки кореневищ із бруньками розкладають в канавки, а потім їх засипають землею шаром 2 – 3 см. Осінні посадки на зиму слід обов’язково укривати, так як конвалія укорінюється повільно. Добрим укриттям служить 5-сантиметровий шар перегною, а зверху – листя.

Посадки повинні бути завжди чистими від бур’янів, особливо не можна допускати появи пирію. В суху погоду грядки слід поливати. Дуже часто кореневища і бруньки у конвалії розміщуються близько до поверхні землі, тому 1 -2 рази за літо між рядками слід підсипати листяної землі. Дуже важливо своєчасно розпушувати землю між рядками.

Щорічно, осінню ділянки мульчують перегноєм. Це визиває сильний ріст рослин і квіти стають крупнішими. Перегній можна замінити компостною землею перемішаною із мінеральними добривами.

2 – 3-річні конвалії полюбляють підживлення, яке слід вносити 3-4 рази за літо органічними і мінеральними добривами у любих видах.