Використовується трава і верхня частина стебла. Іноді потрібен тільки цвіт. Збирають траву, листя і квіти деревію в період цвітіння. Зазвичай зрізують верхівку рослини завдовжки 10 - 15 см, сушать в добре провітрюваному приміщенні чи на горищі; зберігають в паперових мішках, чи ящиках, обкладлених папером.

При поливі кімнатних рослин слід промочити земляну грудку повністю. Для зупинки води, що витікає через дренажний отвір в дні горшка, застосовують піддони. Якщо на них ставлять горшки із важкою дерновою землею, воду із піддонів зливають відразу після поливу, а якщо із легкою (листяною чи перегнійною), воду зливають приблизно через годину, так як легка земля спочатку швидко пропустивши рідину, може знову її всмоктати. Багато досвідчених квітникарів вважають, що воду із піддону можна використовувати для повторного поливу.

В більшості випадків це трапляється від однієї із трьох причин - недостатньої просушки живця (черенка) перед його посадкою, глибокої посадки живця (черенка) в жирну землю і через полив живця (черенка) одразу після його посадки.

В більшості випадків це пояснюється тим, що пересадка зроблена не правильно, без врахування того, що кактуси потребують зовсім іншого догляду, чим інші кімнатні рослини.

Деякі квітникарі використовують тирсу для захисту теплолюбних рослин від морозів, або мульчують нею землю, притрушують тирсою сніг, щоб затримати цвітіння у весняних, швидко відцвітаючих рослин (наприклад піонів), або перемішують з ґрунтом, щоб зробити його більш пухким.

До розпусканя бруньок слід провести ряд профілактичних робіт на присадибній ділянці з метою зменшення числа шкідників, а також інфекційних збудників хвороб декоративних рослин.

У вересні приступають до ділення і посадки на заздалегідь приготовлені ділянки ірисів, флоксів, півонії, дельфіні умів і інших багаторічників.

Місце для посадки вибирають відкрите, або злегка захищене із заходу; в південних областях допускається притінення із південної сторони. Землю рекомендується обробляти на глибину не менше 40-50 см і забезпечити її добру водопроникність; у важку глиняну землю слід добавляти до ⅓ піску. Кращим добривом являється добре перепрілий листяний перегній, але можна використовувати і гнойовий перегній чи компостну землю.

Квіти для просушки закладають між листками паперу на тонкий прошарок гігроскопічної вати, що швидко всмоктує вологу, а потім поміщають під прес, який можна зробити із рівних дощечок і 3-4 цеглин, на 5-10 годин, в залежності від величини рослини. Після цього папір із рослиною кладуть між двома рамками із міцно натягнутою металічною сіткою. Інколи одразу закладають не під прес, а в рамки. В гарну погоду розміщують рамки де небуть на відкритому повітрі, а в дощову – в теплому приміщенні, або на горищі. Тривала сушка (більше 3-4 тижнів), так як і дія дощу, або роси, викликає побуріння.

Однак часто квітникарі зрізують квіти із гладіолусів неправильно – разом із квітконіжкою зрізується основна маса листків, і на рослині залишаються тільки самі нижні, мало активні. У таких рослин бульбоцибулина не встигає запасти необхідну кількість поживних речовин і до моменту викопування ще містить багато вологи, під час сушки і зберігання сильно всихається, зморщується, стає плоскою.