В більшості випадків це трапляється від однієї із трьох причин - недостатньої просушки живця (черенка) перед його посадкою, глибокої посадки живця (черенка) в жирну землю і через полив живця (черенка) одразу після його посадки.

В більшості випадків це пояснюється тим, що пересадка зроблена не правильно, без врахування того, що кактуси потребують зовсім іншого догляду, чим інші кімнатні рослини.

Купуючи пальми, слід звертати увагу не тільки на зовнішній вигляд рослини, але і на стан її кореневої системи. Коріння повинні бути світлими, без бурих плям і гнилі, а земляна грудка гарно обплетена молодими корінцями. Кращий час для придбання пальм - весна, або літо.

Цей сорт відноситься до групи бенгальських троянд. Квіти в зеленої троянди невеличкі, 3 - 4 см в діаметрі, густомахрові, без запаху, зібрані по кілька штук разом, великого декоративного ефекту не мають. Проте дана троянда цікава з ботанічної точки зору, так як наглядно показує походження квіток. Кожна пелюстка  - це видозмінений листочок, і  у зеленої троянди це особливо помітно. Нормальних тичинок і пестиків вона не має, тому і насіння ніколи не утворює.

Серед гарно квітучих кущів, придатних для вирощування в кімнатах, одне із перших місць повинно бути відведене індійським азаліям. Селекціонерами створена велика кількість сортів цих прекрасних рослин.

Деякі квітникарі використовують тирсу для захисту теплолюбних рослин від морозів, або мульчують нею землю, притрушують тирсою сніг, щоб затримати цвітіння у весняних, швидко відцвітаючих рослин (наприклад піонів), або перемішують з ґрунтом, щоб зробити його більш пухким.

Раннє пробудження верби від зимового спокою - одне із самих цікавих явищ природи. Зимою, в теплі сонячні дні, у вербових гілках починається рух соку, проходить перетворення поживних речовин і переміщення їх до бруньок (котиків). Вони замітно бубнявіють, ковпачки лопають, відкриваючи квіткову сережку. Кожна сережка являє собою стержень, на якому по спіралі розташовується багато квіток.

Такі гірки можна зробити самому. Для цього слід мати дріт (діаметром  - 6 мм), цемент і пісок. Із дротика роблять каркас. Щоб гірка не була надто важкою, роблять внутрішні порожнини. Підготовлену форму із арматурою заливають цементним розчином, змішаним із просіяним річковим піском (1:2).

Насінини, що важко проростають і ті, проростання яких треба прискорити, перед посівом замочують в теплій (25 - 30º ) воді; вона повинна бути чистою і свіжою. Потім насіння виймають із води і тримають вологими до тих пір, поки вони не проклюнуться, після чого їх висівають.

У науковій медицині корінь і траву кульбаби використовують як гіркоту для збудження апетиту, для покращення діяльності травних шляхів, як жовчогінний засіб. Густий екстракт, або порошок її кореня входить до складу зборів, які відпускаються в аптеках. У народі вживається при цукровому діабеті, хворобах печінки і каменях жовчного міхура, геморої, недостатній кислотності шлунку, запорах, сечо-кам’яній хворобі, гастритах, при хворобах селезінки, недокрів’ї та як молокогінне.