Фотографія Stefaniia Kachkovska

Магонія падуболиста (Mahonia aquifolium).

Батьківщина: Північна Америка. У Європу її завезли в 19 столітті.

Декоративний кущ, або невисоке дерево сімейства барбарисових, що гарно квітне весною,

має гарні і їстівні плоди в кінці літа та красиве шкірясте листя, яке влітку зелене, а зимою

змінює забарвлення на коричнево-пурпурне. Ця рослина вічнозелена. Тому магонія зберігає

декоративність протягом всього року.

Народних назв магонія падуболиста має кілька: Падубний барбарис – таку назву магонія

отримала за колючі листочки, як в падуба; конвалієвий кущ – за аромат та форму її квіток;

падубний виноград – за плоди, що мають схожість з виноградом.

Розмножувати магонію падуболисту найкраще відводками – низькі гілки присипати землею.

Такий метод дозволяє на другий рік після укорінення отримати вже повноцінний квітучий

кущ.

Також її розмножують насінням (інколи цим «займаються» пташки). Насіння слід висівати

одразу після дозрівання (приблизно серпень) в ґрунт, де воно зимою пройде стратифікацію, а

весною з’являться молоді рослини, яким потрібне притінення в перший рік життя. До

пересадження молоді рослини придатні не скоріше, як через 2 роки після проростання.

Зацвітають рослини з насіння на 4 – 5 рік.

Також можна розмножувати магонію і живцями, але потрібно створювати необхідні умови,

зокрема штучний туман. А це для домашніх умов досить клопітка робота.

Пересаджують магонію падуболисту як весною, так і осінню. Проте в посушливих районах

кращим часом для пересадки буде осінь.

Завдяки потужній кореневій системі, магонія добре себе почуває практично на любих

ґрунтах. Проте краще себе почуватиме на добре родючому, слабо кислому ґрунті. На важких

і перезволожених землях потребує дренажу.

Обрізають магонію одразу після цвітіння, або пізньою осінню. При обрізці слід враховувати,

що квіти закладаються на минулорічних пагонах, тому сильно їх вкорочувати не бажано…

Обрізають для надання бажаної форми кущу. Якщо перестаралися із формуванням і кущ

вийшов не гарним – вихід є – просто обріжте під корінь, і вона знову відросте, при тому

досить швидко.

Кущі магонії полюбляють добре освітлені ділянки, проте прекрасно себе почувають і в

півтіні. Росте навіть в погано освітлених частинах саду, проте це позначається на якості

рослини – менше квітів, більше витягуються гілки. Рослина тіневитривала.

Магонія посухостійка. Завдяки розвиненій кореневій системі магонія практично не потребує

додаткового поливу. Хіба у посушливе літо можна раз на два тижні вилити під кущ відро

води. Проте слід враховувати, що надмірну кількість вологи рослина переносить погано.

Магонія падуболиста прекрасно зимує в наших умовах, проте молоді рослини (до 4 років)

слід легко укривати ялиновим гіллям, чи агроволокном.

Перед цвітінням, якщо ґрунти бідні на поживу, магонію можна підживити мінеральними

добривами, чи внести перегній. Регулярно слід розпушувати ґрунт, щоб менше

випаровувалась волога і був доступ повітря до коренів.

Цвіте весною (квітень-травень), квіти жовтого забарвлення, ароматні.

Якихось явних шкідників чи хвороб у магонії не має..

Крім декоративних властивостей, плоди магонії падуболистої їстівні. Мають досить

оригінальний і вишуканий смак. Містять багато вітаміну С. Ягоди, що залишаються на кущі,

не втрачають своїх властивостей протягом 4-5 місяців. В промисловості плоди магонії

використовуються, як харчовий барвник при виготовленні вин. Також використовуються для

виготовлення джемів, вин, наливок. Корінь рослини має анти бактерицидні властивості

завдяки особливій речовині – берберин. Екстрактами з кори лікують шкірні захворювання і

навіть псоріаз.

Магонія падуболиста спокійно переносить важкі екологічні умови міст. Стійка до

забруднення повітря вихлопними газами. Тому ці рослини слід активно використовувати у

озелененні міст та промислових заводів. Живоплоти із магонії здатні покращити якість

повітря в містах, поглинати чимало пилюки і створити красивий ландшафт.