Щоб сенполії були здоровими

сенполія догляд

Сенполії хворіють рідко, якщо дотримуватись основних вимог їх вирощування. Нові, щойно придбані рослини слід поставити на кілька тижнів окремо від інших (ізолювати), і, тільки впевнившись, що вони здорові, їх можна помістити разом із іншими. Слід пам’ятати, що в приміщення, де ростуть сенполії, не можна вносити букети польових чи садових квітів.

Важливо постійно слідкувати за чистотою рослин. Якщо листя запорошились, їх слід помити під струменем злегка підігрітої води. Після миття, узумбарські фіалки повинні обсохнути в теплому, темному приміщенні, наприклад у ванній кімнаті. Якщо їх одразу поставити на світле сонячне підвіконня, то на листках можуть з’явитися опіки. Сенполії розміщують так, щоб вони не доторкались одна до одної. У рослин слід часто оглядати листя і стебла, це допоможе вчасно виявити початок розвитку хвороби, і прийняти заходи для її ліквідації.

Інколи в дорослих екземплярів гниють стебла. Таке трапляється при сильному ущільненні землі, коли припиняється вільний доступ повітря до коренів. Якщо відмирає частина стебла, що знаходиться в землі, коріння ростуть тільки у верхній частині субстрату. Такі розетки не стійкі, погано цвітуть, втрачають декоративність. Їх слід пересадити в свіжу земляну суміш. Часто стебло повністю згниває і рослина гине.

 

У здорових сенполій при правильному догляді нижні листки зазвичай функціонують близько року, а потім поступово відмирають. Їх видаляють, відламуючи біля основи стебла. Якщо користуватися глиняними горшками, то листки можуть пошкоджуватись у місцях, де доторкаються до країв горшка. Щоб цього уникнути, слід покрити краї глиняних горшків кількома шарами лаку, або покрити натуральним воском.

 

Постраждалі під час пересадки нижні листки краще видалити, а поранену поверхню стебла присипати товченим деревним вугіллям.

 

Інколи квіти повністю не розкриваються і передчасно відмирають. Таке трапляється при високій температурі і дуже сухому повітрі, частіше в зимову пору, коли працює опалення, при короткому світловому дні (менше 9 годин), надто кислій землі (рН нижче 4,5). Негативний вплив також дає передозування добривами, особливо азотними.

Якщо у фіалок обпали квіти і бутони, то основна причина, скоріш за все, в швидкій зміні зовнішніх умов. Наприклад, розцвілу рослину із теплиці перенесли в приміщення, де вологість повітря значно менша. Негативний вплив дає різкий перепад температури і підживлення концентрованими розчинами добрив.

Пожовтіння листків у сенполій може бути викликане надлишковим освітленням, довготривалою дією прямого сонячного проміння. Постійною нестачею вологи, або поживних речовин в ґрунті, надто кислою землею (рН нижче 4,0), або лужна (рН вище 8,0) реакція землі часто призводить до того ж самого ефекту.

 

Часто на листках з’являються плями жовтуватого кольору, інколи у вигляді кілець. Вони виникають при попаданні сонячного проміння на вологі листки (після неакуратного поливу). Подібні плями утворюються зимою під дією потоку холодного повітря, або при поливі холодною водою.

Напівпрозорі плями на листках, добре помітні на просвіт, виникають через постійне рясне перезволоження субстрату, в якому є велика кількість неперепрілих органічних компонентів. В такому випадку бажано зменшити полив, або пересадити рослини в свіжий, правильно складений субстрат.

 

Часто при неправильному догляді на фіалках розвивається фузаріозна гниль, яка пошкоджує стебло і кореневу систему. Перша ознака захворювання – зів’ялі нижні листки. Вони робляться тьмяними, ніби запорошеними, і в’ялими, хоча земляна грудка достатньо зволожена. Таке часто трапляється при пересадці в щільний важкий субстрат, або при передозуванні добривами, а також при використанні горшків великого розміру, поливі холодною водою, і із-за недостатньо високої температури повітря (нижче 20ºС) і при надто глибокій посадці.

Поширене захворювання сенполій – сіра гниль (ботритіс). При цьому квіти і бутони покриваються сірим нальотом, ушкоджені ділянки відмирають. Зазвичай спори гриба проникають в рослину в місцях пошкодження. Захворювання розвивається при рясному поливі і умовах високої вологості повітря, низькій температурі (менше 16º), надмірних підживленнях азотом, поганій вентиляції.

 

У випадку появи сірої гнилі слід видалити пошкоджені частини рослини, обробити її відповідними фунгіцидами.

 

Інколи на здорових на вигляд рослинах сенполій утворюється білуватий наліт, що нагадує борошно. Це признаки другого грибкового захворювання – несправжньої борошнистої роси (ложной мучнистой росы).Одна із причин його виникнення – надлишок в субстраті азоту при нестачі фосфору і калію, що можна визначити по зовнішньому виду рослин, особливо по стану самих молодих листків. Вони ущільнюються і деформуються, впираючись в попередні. В подальшому такі листки надмірно розростаються, стають жорсткими і ламкими. Сенполія погано цвіте, квіти дрібнішають, з’являються бокові відростки (пасинки). Щоб позбутись від зайвого азоту в землі, земляну грудку поливають теплою (30ºС) водою, приблизно 300 мл на горшок. В подальшому підживлюють фосфорними і калійними добривами.

 

До появи несправжньої борошнистої роси (ложной мучнистой росы)  часто приводять пилюка і бруд на рослинах, на підвіконниках і поличках, де вони розміщені. Горшки і піддони слід періодично мити теплою мильною водою. Виникненню цієї хвороби сприяють слабке освітлення, короткий світловий день (7 – 8 годин), підвищена вологість повітря при пониженій температурі (14 - 16ºС).

Щоб позбутися несправжньої борошнистої роси (ложной мучнистой росы), сенполії обробляють фунгіцидами. Також використовують деревний попіл (від спалювання дров). 1 чайну ложку його розмішують в 1,5 л води і під кожну рослину вносять по 1 – 2 столові ложки рідини.

Зазвичай достатньо однієї обробки фунгіцидами, але при необхідності через 10 – 12 днів повторюють.

 

Із шкідників на сенполії нападає попелиця – дрібні комахи зеленого, або бурого забарвлення. Вони зосереджуються на квітконіжках, бутонах і квітках, що розпускаються, в невеликих кількостях – на верхній стороні листків, живлячись їх соком. Для знищення попелиці рослини обприскують розчином карбофосу (1 г/л). Повторно обприскують через тиждень.

 

Інколи фіалки ушкоджуються борошнистим червцем – невеличкими комахами (3 – 5 мм довжиною), покритими білим пушком, що нагадує вату. Їх можна виявити на нижній поверхні листків, біля основи квітконіжок. Червців  видаляють ватним тампоном, змоченим розбавленим одеколоном. Потім рослини ретельно промивають теплою водою. Операцію повторюють щоденно до тих пір, поки не будуть знищені всі дорослі і молоді, що вилупились із яєць комахи. Уражені сенполії також можна обприскати розчином карбофосу (1 г/л води). Обробку проводять 3 рази з інтервалом у 5 днів.

 

При надмірному поливі на поверхні землі і в піддонах з’являються маленькі, 1 – 2 мм довжиною, білі комахи, що скачуть – ногохвостки (подури). Позбавитись від них допоможе поливка землі розчином карбофосу (1 чайна ложка на 4 л води) і регулюючи полив рослин.

 

Сенполії пошкоджують і трипси – дрібні літаючі темно-бурі комахи з вузьким тілом довжиною 1 – 1,5 мм. Личинки у них блідо-жовті. Пошкоджені трипсами бутони погано розвиваються, квіти, які розпускаються, деформовані, на пелюстках помітні світлі полоски, а на листках – білі, пунктирні лінії. Шкідники засмічують рослини випорожненнями темного кольору. Для знищення трипсів всі сенполії, а також піддони і полички, де вони стоять, обробляють розчином карбофосу (1 г/л води) і видаляють пошкоджені квіти і бутони.

 

В погано провітрюваних місцях (теплички, полички з штучним освітленням) при постійно високій температурі, часто з’являються маленькі (близько 2 мм) комахи – грибні комарики (Fungivoridae, або Мусеtophilidae). Вони в’ються над рослинами, повзають по поверхні землі і горшків. Небезпечні личинки – білі черв’ячки, 8 – 10 мм довжиною, з темною головою. Вони живляться не повністю перепрілим листям, перегноєм і іншими рослинними рештками, перетворюючи їх в подібну на пил, липку і в’язку масу чорного кольору. Земляна грудка ущільнюється, втрачає пористість, повітропроникність. Крім того, личинки пошкоджують коріння, в результаті чого починає гнити стебло. Листя сенполій втрачає пружність, стає бляклим. Особливо потерпають молоді розетки із слабкою кореневою системою і дорослі, пересаджені екземпляри, у яких корені ще не встигли обплести земляну грудку. Частіше пошкоджуються сенполії, котрі ростуть у просторих посудинах.

Щоб запобігти масовому розмноженню цих комах, слід складати земляну суміш із повністю перегнивши компонентів з включенням крупного річкового піску, грубоволокнистого верхового торфу, не різаного моху сфангума, дернової землі, кусочків деревного вугілля. Листяна земля і перегній повинні займати не більше 1/5 всьогооб´ємусуміші. Комахи, щоокремоз´являються не причинять шкоди і з часом пропадуть.

Для знищення дорослих комах використовують відповідні інсектициди. Для знищення личинок землю поливають розчином карбофосу (1 г/л води). Через кілька днів можуть з’явитися молоді комарики, але через 1 – 2 тижні вони пропадуть.

 

Суничний  (цикламенів) кліщ – серйозний шкідник сенполій. Виявити його можна тільки за допомогою сильної лупи. Він паразитує в точці росту, на зачатках квітконосів і бутонів. У хворих сенполій в центрі розетки молоді листочки деформуються (скручуються вверх), покриваються густими волосками і відстають в рості, набувають сіруватий, або коричневий відтінок. Квітконіжки робляться короткими, ламкими. Бутони практично не розвиваються, а ті квіти, які все ж розкрились, бувають уродливої форми з ділянками неприродно яскравого забарвлення.

При перших ознаках зараження рослини слід ізолювати. Один із доступних методів боротьби з кліщем – теплова обробка. Ефективний такий метод: хвору сенполію повністю погружають в теплу воду, нагріту до 45,5ºС, і витримують протягом 15 хвилин. Необхідно строго дотримуватись цих умов, перевищення часу обробки і температури води неприпустиме. Щоб підтримувати її на необхідній позначці під час обробки, обережно добавляють воду, нагріту до 50ºС. Сильно ослаблі рослини при такій обробці можуть постраждати. Після цього сенполії витримують в теплому, темному місці 2 – 3 дні, потім ставлять на місце.

 

На фіалки може нападати червоний павутинний кліщ. Ознаки захворювання в основному такі ж, як і при зараженні суничним кліщем. Різниця лишень в тому, що при пошкодженні павутинним кліщем молоді листки в центрі розетки закручуються вниз, а на квітах і листках з’являється павутина. Методи боротьби з різними видами кліщів, паразитуючих на сенполіях, одинакові.

 

Щоб вберегти сорт, з хворої рослини потрібно зняти 1 – 2 листка (із другого ряду знизу), обробити їх розчином карбофосу і поставити на укорінення.

 

Галова нематода – один із найбільш небезпечних шкідників сенполій – пошкоджує корені і стебла  рослин. Проникаючи в живу тканину, вона висмоктує клітинний сік, виділяє токсичні речовини. У вражених рослин на коріннях  утворюються здуття (гали), схожі на бусинки.

На початкових стадіях захворювання незначне пошкодження коренів не відображається на зовнішньому вигляді сенполій. Поступово частина стебла, що знаходиться в субстраті, деформується, товстішає і розтріскується. Біля поверхні землі бурхливо розвиваються нові, дрібно-листкові розетки. В тріщини попадають спори грибів і бактерій, внаслідок чого хворі ділянки коренів і стебла поступово гниють. Листки робляться тусклими, дрібнішають і втрачають пружність. Через деякий час рослина гине.

При появі ознак зараження, найбільш надійний спосіб зберегти сорт – зрізати з рослини самий здоровий листок (з другого ряду із низу), укорінити його у воді і виростити фіалку заново, використовуючи свіжу земляну суміш. Заражений екземпляр необхідно знищити, стару землю викинути, горшки прокип’ятити.

Хімічні методи боротьби з нематодом в кімнатних умовах досить складні. Препарати токсичні, часто пошкоджують рослини, змінюють мікрофлору землі. Пропарювання земляної суміші дає певний ефект тільки в тому випадку, якщо вона правильно складена. При цьому всі сенполії повинні бути одночасно посаджені в такий стерильний субстрат.

Для попередження зараження галової нематоди не слід використовувати землю із оранжерей і парників. Краще брати її в природних умовах – на лугах, в лісі і т.п. Субстрат практично звільняється від галової нематоди, якщо в нього внести добре перепрілий коров’ячий гній (1 л на відро).

 

При роботі із пестицидами слід строго дотримуватись інструкцій по їх застосуванню і заходів безпеки: користуватися захисною одежею, рукавицями, окулярами, прикривати ніс і рот марлевою пов’язкою. Після роботи лице  і руки слід вимити водою із милом. Препарати слід зберігати окремо від харчових продуктів, в місцях, недоступних для дітей. Краще обробляти рослини на вулиці, а потім заносити в будинок.

Поділитись: